komora.info
                                                       komora.info

інформаційний сайт знам'янщини

                                                      

                   

Грошi

Що ж це за диво таке "механізм державно-приватного партнерства"?

13.07.2017

Державно-приватне партнерство – це потужний інструмент для залучення в реалізацію Стратегії Сталого Розвитку всіх груп інтересів (політиків,  бізнесу, громадянського суспільства і населення як країн,  що розвиваються,  так і розвинених країн),  що являється одним із ключових факторів миру,  соціального спокою і стабільності зростання. У минулому матеріали, ми торкнулися історії та успішних практик такого механізму співпраці влади та бізнесу. Сьогодні поговоримо докладніше про  поняття «державно-приватне партнерство».

Аналіз обізнаності голів територій в питаннях державно-приватного партнерства показав, що більшість керівників навіть не знайомі з цим поняттям, у той час, коли держава створює законодавчу базу для залучення інвестицій приватного партнера (ЗУ «Про державно‐приватне партнерство» від01.07.2010,  ЗУ«Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно‐приватного партнерствата стимулювання інвестицій в Україні» (набрання чинності24.05.2016),  постанови КМУ №384 від 11.04.2011,  №815 від 16.11.2016, №298 від 26.04.2017).

Ознаки належності проекту до державно-приватного партнерства

По-перше, такий проект повинен привертати до себе публічний інтерес, тобто задовільняти потреби населення. По-друге, найголовніша ознака, довготривалий характер відносин в рамках проекту, що передбачає великі гарантії з обох сторін.  Якщо інвестор вкладає кошти, то йому потрібен і термін повернення капіталу,  і термін заробітку. Нашим українським законодавством про державно-приватне партнерство передбачено укладання договорів до 50 років. По-третє, розподіл ризиків між публічним і приватним партнером, що є найскладнішим на сьогоднішній день, тому що, як правило, усі ризики лягають на плечі бізнесу. Але через реформу самоврядування, у керівників громад виникає інтерес до залучення приватного партнера. Четверте, орієнтація на результат(купівля державою послуг). По-п’яте, рівність у стосунках, але через недовіру бізнесу до влади, ця ознака має низький рівень у нашій країні. Однак, спільний проект між владою та бізнесом має збудувати рівноцінні стосунки, тому що обидва мають загальні цілі, направлені на реалізацію одного проекту задля однієї певної громади. П’яте, це участь приватного партнера у фінансуванні проекту, який зазвичай покриває більшу суму витрат на проект.

Сфери застосування механізму державно-приватного партнерства відповідно  рівню розвитку країни

На сьогодні Україна – це країна, яка перебуває в процесі розвитку, тому державно-приватне партнерство – це той напрямок, в який найближчим часом є намір вкладати кошти. Зазвичай це інфраструктурні проекти (транспорт, зв’язок, житлово‐комунальна інфраструктура, туристична,  рекреаційна та спортивна інфраструктури), публічні(адміністративні) послуги, СЕЗ, індустріальні та технопарки, кластери, видобуток природних ресурсів.

Проблеми з підготовкою проектів державно-приватного партнерства

1.Відсутність єдиного інфраструктурного плану, це недолік усієї нашої держави,  в якій майже не існує звички планувати. 2.Низька інституційна спроможність публічної влади щодо виявлення пріоритетів інфраструктурного розвитку та вибору оптимальних механізмів реалізації проектів; відсутність вимог до кваліфікації представників публічної влади, які задіяні у схваленні управлінських рішень у сфері державно-приватного партнерства: який проект є ефективним, на що варто витрачати кошти, що має бути втілене в першу чергу тощо. Тому існує залучення таких консультантів з закордону. 3.Відсутність практики,  розуміння необхідності та спроможності державного партнера залучати висококваліфікованих консультантів для здійснення аналізу ефективності реалізації проектів у формі державно-приватного партнерства та оцінки ризиків, у тому числі фіскальних. 4.Недооцінювання важливості комунікацій з громадськістю та населенням, що є великої перепоною для втілення цього механізму.

Що відрізняє ДПП від звичайного постачання товарів та послуг?

Публічний сектор або користувачі починають платити тільки тоді, коли фактично отримують послуги!

І на останок, тенденції розвитку територій сьогодні: децентралізація,  стратегічне планування, співробітництво громад, медична і освітня реформи, формування місцевих бюджетів, неформальна освіта, пошук альтернативних джерел фінансування, гостра необхідність розвивати соціальну інфраструктуру.

Наталка Хандусенко

Загальний рейтинг (0)

0 из 5 звезд

Залишити коментар як гість

Вкладення

Оцінити статтю :
0 Character restriction
Your text should be more than 20 characters
  • Коментарі не знайдено
Комора

Новини Знам'янщини

Форма обратной связи

Ваше ім'я
Ваш email
Ваш телефон
Повідомлення

Ми в соціальних мережах

"Сайт створено за підтримки багатьох партнерів і друзів, у тому числі - програми "Активні Громадяни" Британської Ради в Україні". (с) 2016. Made by Oranges