Зворотній зв'язок з журналістами сайту - komorainfo@i.ua

Люди

«Наївне» мистецтво Миколи Ярчихіна

31.10.2017

Сьогодні у  Знам’янському міському краєзнавчому музеї відкрито першу персональну виставку художника Миколи Ярчихіна. Ця виставка працюватиме до кінця грудня 2017-го і всі, хто бажає доторкнутись до полотен та поспілкуватись з автором, не втрачайте такої нагоди. Чому? Бо картини Миколи не «наївні», а  глибокі і яскраві, несуть магію занурення у світ палітри кольорів і змістів. 

  • Миколо, твої картини незвичні, це не натюрморти і далеко не пейзажі, це філософія, але якась проста і водночас потаємна, чи так?
  • Це своєрідний підхід до мистецтва, яке має назву наївне, дитяче, чисте. Виникають образи із життя, але у цього мистецтва мало школи, у мене і освіти спеціальної немає з живопису. Що приходе – те й малюю. Звісно виникають деякі сакральні образи, які мало кому зрозумілі. Наприклад, ось картина «Сота», на ній все чітке і структуроване, як у бджіл. Я на сотах зобразив руни.
  • Які техніки використовуєш і якою була твоя перша робота?
  • Малюю маслом, а моя перша робота була виконана на домашній наволочці, яку я вивернув і натягнув на раму. Це малюнок звичайного сільського колодязя. Я довго думаю перед тим, як почати щось творити, а коли приходить натхнення  - не можу зупинитись.

Для мене це перша виставка, і мені дуже важливо, що скаже кожен її відвідувач.

  • Яким Ви бачите свого гостя тут на виставці?
  • Напевно, це діти, вони обожнюють мої роботи і на довго біля них зупиняються, а дорослі можуть розуміти, а можуть і ні.
  • На Ваших картинах безліч глечиків, чому так?
  • Я дуже люблю глину, вже мав спроби робити своїми руками глечики. Я їх колекціоную. У мене є серія робіт «Космічний глечик», «Биті глечики», «Гончарне коло йде по колу»…. У мене і вірш є до цієї останньої картини. Я зачасту до картин придумую і вірші, і пісні, таке собі 3-де сприйняття. У глині дуже чиста енергетика, а це те чого я шукаю…

Гончарне коло йде по колу, місивши глину у руках,

Стаєш ти свідком того дива, коли народжується шлях,

Твого майбутнього дитинства, що народилося колись,

Коли батьки місили тісто,  а ти дивився, намагавсь

Зробити щось таке подібне, що відображує той світ,

В якому б душу було б видно, що окрилює політ,

А потім глечики, макітри, кружки-кружки і все таке,

І все по колу, поруч глина, що відображує тебе…

 

Оксана Войчишина

Загальний рейтинг (0)

0 из 5 звезд

Залишити коментар як гість

Вкладення

Оцінити статтю :
0 Character restriction
Your text should be more than 20 characters
  • Коментарі не знайдено
Комора

Новини Знам'янщини

Форма обратной связи

Ваше ім'я
Ваш email
Ваш телефон
Повідомлення

Ми в соціальних мережах

"Сайт створено за підтримки багатьох партнерів і друзів, у тому числі - програми "Активні Громадяни" Британської Ради в Україні". (с) 2016. Made by Oranges