Зворотній зв'язок з журналістами сайту - komorainfo@i.ua

Люди

З легкої руки Олега Овраса...

15.11.2017

 Щороку все більше сільських господарств України перетворюється у агрохолдингові монополії, де машини замінюють руки людей, а сучасна хімічна обробка нікого не тільки не дивує, а й стає рушієм у гонитві за врожаєм. У садку цибулівського садівника Олега Овраса дихається вільно. Зранку до роботи ніхто не береться без “Боже допоможи!”, і без ретельно вимитих рук до саду не йдуть... 

Історія Олега Овраса - це не легенда про успіх відомого сільгоспвиробника, це розповідь про те, як з пустиря біля хати дбалий чоловік створив сад на понад 100 видів тільки апробованих сортів яблунь, полуниці, ожини ... Зараз на площі понад гектар розрісся гарний сад, якому 7 років.

  • Я ж соромився на базарі саджанці і яблука продавати, - розповідає Олег Оврас, - попрошу добрих людей, а сам ходжу колами, слухаю, що покупці скажуть. Сьогодні ж мій кожен візит на центральний ринок Знам'янки - то методичний день, і не тільки для тих, хто купує, а й для тих, хто прийшов за порадою.

Олег Сергійович - музикант, композитор, аранжувальник і виконавець пісень, десятки років життя цьому віддав, нині у своєму селі Цибулеве є керівником музичної студії “Другий поверх”. Від душі і для душі почав займатись і садівництвом.

У кінці 90-их,  без будь-яких знань про мистецтво садівництва, він замислився про втілення своєї мрії - посадити садок. Практики було нуль, обізнаності теж ніякої. Як з'ясувалось пізніше, успішних практик в Україні з швидкого плодоношення були одиниці, наприклад в Умані. Тому самотужки довелось розбиратись з можливістю створення карликового щеплення зі швидким плодоношенням.

  • Кожен чоловік, доживши до 40 років, бажає робити щось своє, так і я вирішив - бути саду. Мій друг говорить, що я хитрий, бо роблю у житті лише те, що до душі. Тож я пишу  музику і сад вирощую. Але моя мрія  - створити сад, і не звичний, а на карликовому щепленні. Це задоволення не з дешевих, на гектар саду необхідно до 2,5 тис. яблунь. Тому почав вирощувати саджанці сам, хоча і цього не вмів. Перші щеплення я робив півтори години 5 штук., при звичайній швидкості 2-3 шт.  за хвилину.

Чоловіча впертість і бажання досягнути задуманого не давали спокою. Далі  склалось, як кажуть, не без “добрих” людей. Вся перша партія саджанців, яка була придбана за зібрані заощадження, а це дуже немала сума, і не в гривнях, виявилась бракована. Олег Оврас зараз пригадує цю історію вже спокійно, і радить всім без винятку одну важливу теорему садівника.

  • Ото як щось купуєте на базарі у садівників, не дивіться на саджанець, а дивіться в очі продавця. Можеш кота у мішку брати і нести, якщо ти цій людині довіряєш. Мені довелось з гіркого досвіду закочувати рукава і пересаджувати свій сад. Я почав їздити всією Україною. Питати і говорити з людьми, і це було дуже важливо. Мені розповідали, що сад треба закладати 3-4 сортами дерев, це категорична помилка! В саду має бути 5, а краще 7 сортів. А ще складне питання: а яких сортів? Зараз в Україні існує істотна невідповідність між тим, які сорти купуються перекупниками, які є “модними”, і тими, які дійсно смачні і потребують уваги. Ви погляньте на полиці магазинів, якщо там не написано “Голден” чи “Симиренко”, його ж ніхто і купувати не буде. А яблука гарні, і такі, що аж виблискують на полицях навесні - то ж взагалі “Ленін в мавзолеї”. Якби люди тільки усвідомлювали, скільки разів такі яблука оброблялись: у період росту в садку — 25 разів. Я категоричний противник цього. І, як показує світова практика, практика Європи, що, наприклад, яблука, які мали обробку не більше 5 раз, вважаються елітними, і купуються  у фермерів ще в садку, вони не доїджають до магазинів.

Цибулівський садівник мріє, що його сад щороку буде перетворюватись саме у такий екологічно безпечний. Кожного року  дерево закладає плодову бруньку, яка за сприятливих умов може стати через рік яблуком. А ще цілий рік дбайливому садівнику слід боротись із захворюваннями, “паршею”, які до того ж щороку мутують. Багато садів в Україні, які закладаються в наш час, засаджуються деревами, стійкими до хвороб. Як стверджує Олег Оврас, так і має бути, і він так всім радить. Сьогодні він вже друкує власні статті у всеукраїнських журналах з садівництва і ділиться своїми знаннями.

  • Я ніколи не займавс рекламою свого саду і вирощеної продукції. Ота зайва скромнісь у мене точно зайва. Минулого року я написав перші дві статті в журналі “Дім. Сад. Город.”. Я описав сорт яблуні, який незаслужено невідомий, це сорт “Вільямс Прайд”. Я стовідсотково впевнений, що цей літній сорт яблуні дуже гарний. Якщо хтось вирішив, що він посадить сорт “Симиренко” - вважайте, що свій шлях ви у садівництві обрали, і він не найкращий. Цей сорт дійсно користується попитом і в магазині, і на базарі, але якщо воно є, а якщо воно не родить, а воно не родить, тоді як?

     Важливо розуміти, що імунні сорти – основа екологічно чистої продукції. Оскільки одним з основних принципів нашої роботи є вирощення органічної (екологічно чистої) продукції , велику увагу ми приділяємо випробуванню імунних (стійких до хвороб) сортів яблунь. Особливо цікавить придатність таких яблунь для промислового садівництва. Тому важливе значення має не тільки стійкість до хвороб, а й врожайність, смакові якості, зовнішній вигляд і т.д. На теперішній час виведено чимало сортів яблунь стійких до найпоширеніших хвороб – парші та борошнистої роси : Флоріна, Топаз, Рубінола, Голд Стар, Сіріус, Оріон, Луна, Голіда, Скіфське золото, Райка Аріва, Вільямс Прайд , Моді, Голд Раш, Пінова, Мелодія і т.д. Нижче приведем більш докладні описи, які на нашу думку можуть викликати зацікавлення садівників.

Популярність імунних сортів яблунь стрімко зростає в останні роки. Власники присадибних ділянок які мають змогу “спостерігати” весь процесом формування і споживання продукції все більше зацікавлені в тому, щоб забезпечити свою родину плодами, які б мінімально контактували з засобам хімічного захисту, а саме яблуко було б не тільки привабливим , але й смачним (саме такий зміст ми традиційно вкладаємо в цей фрукт). З іншого боку власники яблуневих садків зіткнулися з тим, що ціна на засоби хімічного захисту зростає набагато швидше, ніж ціна на їх продукцію. Проте, далеко не все в житті вимірюється грошима. Якщо раніше в програмах хімічного захисту садів зазначалось , що проміжок між хімічними обробками від парші складав 10-12 днів, згодом 7-10 днів, то тепер в закордонних публікаціях іноді говорять про 5-7 днів. Де ж тоді, скажіть, здоровий глузд. Якщо ми так просто, не червоніючи і оком не моргнувши збільшуємо “хімічне навантаження” не тільки на яблуко, а й на людський організм, який його споживає.

Тема імунних сортів для нас не нова. Вже не одне десятилітя на Україні функціонують садки засаджені такими яблунями, продукція яких цілеспрямовано йде на експорт для виготовлення дитячого харчування. Чому ж тоді всі нові насадження в Україні не закладаються виключно імунними сортами. Причин декілька.  Імунним сортам часто закидають гірші смакові якості і нижчу врожайність , ніж у сортів-брендів. Де в чому можна погодитись , але далеко не з усім. Наприклад, яблуня Топаз має дегустаційну оцінку 4,7 бали, точнісінько таку саму, як відомий Голден делішес ( в народі-грушовка). Нічим не поступається Топазу сорт Ревена. Вони мабуть би і очолили “хіт-парад” яблунь імунних сортів в номінації “смакові якості”(мені особисто ці сорти подобаються на підщепі М9). Не дуже від них відстала яблуня сорту Райка,  з дегустаційною оцінкою 4, 6 бали. Аріва і Флоріна мають оцінку в 4,4 бали, крім того Аріва має дуже швидку врожайність та скороплідність, навіть на середньорослій підщепі. З усіх імуннників Флоріна є, мабуть, найпопулярнішим сортом в яблуневих садах України. Дуже добрі відгуки садівників про “Скіфське золото”, на жаль, я поки що не куштував , тому нічого сказати не можу. Останнім часом зросла увага до яблуні італійського походження -“Моді”. Нею досить інтенсивно засаджуються як присадибні , так і промислові сади. Поки що яблука цього сорту не зявилися на полицях українських магазинів, тому висновки робити передчасно. Своєрідним унікумом серед імунних яблунь є Голд Раш, який має чи не найтривалішу лежкість серед сортів пізнього сроку дозрівання. У звичайному підвалі плоди майже стовідсотково зберігаються до червня , щоправда Голд Раш вражається борошнистою росою. 


 Жартуючи, Олег Оврас порівнює, що всі люди не живуть біля аеропорта, щоб знати специфіку його роботи, так і не живуть  і біля садка. У садівників, як і багатьох інших комерсантів, є купа причин, де вигідно,  і тільки у одиниць — корисно. В Україні є такі господарства, хоча раніше Олег Сергійович був неуважний до них, а зараз сам хоче таким стати.  Тож, з легкої руки мудрого садівника Олега Овраса нехай так і буде...

Більше про садівництво від Олега Овраса можна дізнатись на сайті садівника - http://www.velesgarden.com.ua

Оксана Войчишина

 

 

 

Загальний рейтинг (0)

0 из 5 звезд

Залишити коментар як гість

Вкладення

Оцінити статтю :
0 Character restriction
Your text should be more than 20 characters
  • Коментарі не знайдено
Комора

Новини Знам'янщини

Форма обратной связи

Ваше ім'я
Ваш email
Ваш телефон
Повідомлення

Ми в соціальних мережах

"Сайт створено за підтримки багатьох партнерів і друзів, у тому числі - програми "Активні Громадяни" Британської Ради в Україні". (с) 2016. Made by Oranges