Зворотній зв'язок з журналістами сайту - komorainfo@i.ua

Події

Знам’янщина-Херсонщина: чи повториться історія створення національного парку ?

27.03.2018

Масштаби проблеми створення національних парків в усій Україні дуже великі, і для того, щоб її зрозуміти, треба заглиблюватись у тему. Великі надбудови підпорядкованості на рівні агенцій, управлінь, лісництв, міністерств екології існують, але все це в площині практики не множиться на два і не стає від того краще. Лісгоспи руйнуються, а національні парки не стають такими, які б викликали гордість. Ідея створення національного парку на теренах Кіровоградщини (основі Чорноліського та Олександрівського лісгопів) зараз всіляко пропагується, має різні вектори і думки екологів, науковців, лісників. Своєю історією створення національного парку на Херсонщині з нами ділиться сьогодні природозахисниця, яка в минулому  мала чималий досвід роботи серед лісників Херсонщини  Оксана Колодяжна. 

 

Довідково: Національний природний парк «Нижньодніпровський» — природоохоронна територія у Херсонській області, створена 24 листопада 2015 року.

Розташований на території БериславськогоБілозерськогоГолопристанського та Олешківського районів, міст Херсона та Нової Каховки.

До території національного природного парку «Нижньодніпровський» погоджено в установленому порядку включення 80177,80 гектара земель державної власності, а саме: 14479,80 гектара земель державної власності, які надаються національному природному парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів, згідно з додатком 1, та 65698,00 гектарів земель державної власності, які включаються до території національного природного парку без надання йому в постійне користування.

 Розповідає природозахисниця  Оксана Колодяжна: «Закон не працює, дуже важка процедура переходу від лісових господарств до національних парків. Це все тільки на папері. Лісники завжди заперечують проти того, щоб у них забирали їх же хліб. Але є ще багато факторів, які неоднозначні. Серед них – вилучення земель, втрачається територія і підприємство втрачає кошти. У нашому підприємстві ДП «Херсонське лісницьке господарство»  2015 року створили національний  природний парк Нижньодніпровський, але до цього часу вже три роки він фактично існує на папері, підприємство зруйноване, бо 85% його володінь відійшло до нацпарку, не здійснюються відповідно і рубки, немає достатнього фінансування. Що ж є з іншого боку  - навколо національного парку є адміністрація і все, яка теж недофінансована у своїй діяльності, також немає і людей, які б охороняли парк, вели постійне патрулювання. Вже б мали все давно передати, але ще ніхто не починав цього процесу. Лісгосп як підприємство теж не закрите, бо вилучили не всі землі, а тільки 14 тис. га, а лишилось ще 13 тис. Підприємство теж, можна сказати, зараз «жевріє», а адміністрація національного парку  не має повноцінної діяльності. Особливо гостро це відчувається, коли влітку горять плавні, а по факту гасити їх нікому. До цих пір не з’ясовано заповідність, немає чіткого розподілу, де ж саме заповідна, а де господарська частини. Як функціонує все це?»

Щодо заказників на території ДП ««Херсонське лісницьке господарство»   Оксана Колодяжна додає: «У нас на території було 6 об’єктів природо-заповідного фонду, серед них поселення бобрів, два поселення змій. Ніколи на цих територіях не проводились рубки, для лісгоспу це дуже не вигідно, адже екологічні служби просто не дозволили б це зробити, тому ці території дуже захаращені.»

Крім того на Херсонщині віднедавна існує ще одна ідея - створити регіональний ландшафтний парк «Гілея», відповідно до наукового обґрунтування створення Регіонального ландшафтного парку (РЛП).

Регіональні ландшафтні (пейзажні) парки (РЛП) — окрема категорія територій і об’єктів природно-заповідного фонду. Регіональний ландшафтний парк підкреслює природну своєрідність регіону, а також вказує на регіональний характер джерел фінансування діяльності РЛП.  Загальна площа такого ландшафтного парку орієнтовно 85 тис. га, а це відповідно окремі юридичні особи, підприємства: Великокопанівське лісомисливське господарство; Голопристанське лісомисливське господарство; Цюрупинське лісомисливське господарство; Збур’ївське лісомисливське господарство та Корсунське лісництво Каховського лісового господарства без вилучення земель у користувачів.

 Спеціальні адміністрації здійснюють управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду відповідно до положень про території та об’єкти природно-заповідного фонду і проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Тепер виникає ще питання: якщо управління здійснюють адміністрації, які будуть фінансуватися за рахунок обласного та/ або місцевих бюджетів, то що на цій же території буде робити персонал лісомисливських господарств, на які покладено обов’язки лісової охорони та відродження лісу?

Нині в  Україні виділено одинадцять категорій заповідних територій та об’єктів. Серед них є ті, що мають місцеве, регіональне, загальнодержавне, а також і міжнародне значення. Кожний об’єкт виконує різні функції, але основним завданням є збереження та охорона природи. Звичайно, на багатьох „заповідних землях” дозволяється туристична та рекреаційна діяльність.


Національні природні парки, як і природні заповідники, мають загальнодержавне значення. Вони виконують багато функцій. У них охороняється природа, і в той же час ведеться організована рекреаційна, туристична та оздоровча діяльність. Крім цього, національні парки грають важливу роль у культурно-освітніх процесах та науковій діяльності. Територія поділена на частини – зони. Найголовніша із них – заповідна, призначена для охорони та збереження природи. Ще є зона регульованої рекреації, де може відбуватися короткочасний відпочинок та оздоровча, а також туристична та екоосвітня діяльність. Тут забороняються вирубки лісу (дозволяються лише санітарні), промислове рибальство та полювання. Любительське рибальство та мисливство дозволяється у певні терміни, визначені законодавством. Третьою зоною є зона стаціонарної рекреації, де розміщуються готелі, кемпінги, мотелі та інше. У господарській зоні знаходяться населені пункти, а також ведеться господарська діяльність, зокрема і та, яка є необхідною для діяльності парку.

Будь-яка господарська діяльність у межах національного природного парку не має шкодити збереженню природних комплексів та рекреаційнійним цінностям парку, але враховуючи всі ці фактори слід тільки розробити чітко прописані дії, які б дозволяли запроваджувати свторення національних парків практично, адже природа Кіровоградщини, як і Херсонщини унікальна, а недбале ставлення до неї може завдати їй непоправної шкоди.

На досвіді Херсонщини ми можемо бачити таку картину: створення національного парку на території діючого державного лісгоспу призвело до безвладдя, безгосподарності, відсутності охорони, відсутності відновлення та догляду, законного і дбайливого користування єдиним відновлюваним природним ресурсом – нашими лісами. Чи приведе досвід Кіровоградщини до такого ж результату -  ми не знаємо, але на даний час практика створення національних парків лісам лише шкодить.

 

Оксана Войчишина

        

 

Загальний рейтинг (0)

0 из 5 звезд

Залишити коментар як гість

Вкладення

Оцінити статтю :
0 Character restriction
Your text should be more than 20 characters
  • Коментарі не знайдено
Комора

Новини Знам'янщини

Форма обратной связи

Ваше ім'я
Ваш email
Ваш телефон
Повідомлення

Ми в соціальних мережах

"Сайт створено за підтримки багатьох партнерів і друзів, у тому числі - програми "Активні Громадяни" Британської Ради в Україні". (с) 2016. Made by Oranges