«Гайдамацька Січ - Junior» у Цибулевому
17.08.2018
Знам’янщина потроху перетворюється на потужний осередок неформальної освіти у форматі таборівок. Komora.info вже розповідала про медіа-кемп «Чистий простір», що відбувався в Цибулевому на початку липня, а з 11 по 16 серпня знову ж таки в Цибулевому проходить наметова таборівка для хлопців і дівчат 10-14 років «Гайдамацька Січ-2018» на території однойменної зеленої садиби. Організовує її Кропивницький кіш УДЮТ «Січ», а детальніше про «Гайдамацьку Січ-2018» ми попросили розповісти отамана таборівки Владислава Онищенка на псевдо Друг Красунчик.
Зазначу одразу, що коли при слові «отаман» у вашій уяві постає пан, постава якого випромінює величезний життєвий досвід, то Владислав – молодий хлопець, як з’ясувалося – одинадцятикласник. Він сам проявив ініціативу стати отаманом таборівки, і кошове правління його підтримало. Взагалі-то, як розповів Владислав, це вже четверта таборівка Кропивницького коша УДЮТ «Січ» у цьому році. Перед тим були «Чорноліська Січ» в урочищі Бочки, «Тури-2018» у Клинцях, арт-табір «Драйвове літо» на базі бібліотеки для юнацтва імені Є. Маланюка в обласному центр. І, як зазначили організатори, на «Гайдамацьку Січ» потрапило досить багато дітей, котрі долучалися до «Драйвового літа», але на цей раз з проживанням не вдома, а в наметах у живописній місцині на краю Чорного лісу, де доводилося організовувати свій побут без централізованого водопостачання, разом з кухарями та охочими співтаборянами готувати їжу на вогнищі, перед тим самі назбиравши дрова.
Як пояснив Владислав, відпочинково-навчальний формат таборівки не передбачав потужного акценту на фізичному розвиткові, військовій підготовці, як у вишкільних таборах, чи щоденних переходів, як у похідних таборах, зосередившись на отриманні нових знань як теоретичних, так і прикладних. Скажімо, перші гутірки були присвячені історії організації УДЮТ «Січ» та вивченню пісень. Тим більше, що останнє могло стати у пригоді тим, хто все ж таки порушить таборовий правильник. Наприклад, якщо хтось забуває чи губить певну річ, то щоб отримати її назад, учасник має виконати покарання – заспівати або відтиснутися на руках чи поприсідати. Ще одним з найпоширеніших порушень є невдягання головного убору – такого забудьку можуть змусити деякий час походити в касці, аби той чи та зрозуміли, що в кепці ходити легше і приємніше.
У принципі, для серйозних пустощів на «Гайдамацькій Січі-2018» особливо й часу немає, програма насичена й розписана. Один день сюди приїжджають патрульні поліцейські, котрі знайомлять таборян з роботою нової поліції та навчають найбільш елементарним прийомам самооборони. Іншого дня фахівці з ЦОП «Цитадель» розкривають «ази» військової і тактичної підготовки. А господар садиби «Гайдамацька Січ», яка приймає табір, Володимир Вознюк запрошений виступити з розповіддю про історію краю. До речі, цей компонент освітньої складової таборівки має стати у пригоді під час частини відпочинкової: адже у програмі є історико-краєзнавчо-літературний квест.
Важливим аспектом освітніх заходів «Гайдамацької Січі-2018» є ті, що спрямовані на розвиток медіаграмотності. Як відзначає ще одна наша співрозмовниця, заступник голови Кропивницького коша УДЮТ «Січ», кошовий писар Оксана Нетребенко, на сьогоднішній день навчання основам взаємодії з медіа є не те що корисним, а навіть необхідним і для дорослих, і насамперед для дітей. Організаторами розроблений комплекс вправ, які, зокрема, дають змогу прослідкувати процес створення та поширення інформаційних повідомлень; навчають визначати фейкові новини, а також розкривають переваги та загрози соціальних мереж.
Цікаво, що під час мого нетривалого перебування в таборі якраз під’їхала мама одного з учасників, аби довезти деякі необхідні речі. І вона дуже захоплено говорила, наскільки і їй, і її дитині тут подобається й висловила жаль, що подібні таборівки на проводять для дорослих. Можливого, наступного року так і станеться, тому усім зацікавленим варто вже підписатися на сторінку Кропивницького коша УДЮТ «Січ» у мережі Фейсбук (https://www.facebook.com/groups/sich.kr.ua/). А нашому краю, певно, уже слід брати за девіз: «Знам’янщина – територія, дружня до неформальної освіти»!
Дмитро Шульга
Коментарі
- Коментарі не знайдено
Увійти щоб залишити коментар
Залишити коментар як гість