Яскраві фарби рушників знам’янчанки Вікторії Манько
18.06.2019
Знайомство з Вікторією Манько відбулося під час відкриття виставки майстрів-умільців Знам’янки у міському Палаці культури. За своєю скромністю жінка не поспішала розповідати саме про свої вишиті роботи, а цікава розповідь почалася зі слів: «А чиї це такі гарні яскраві рушники?».
Рушники Вікторії Василівни, мов вогники, нитка така яскрава, що відповідає сучасному терміну «ультра», всі роботи вишиті хрестиком, а почала своє рукоділля майстриня від рушника сину на весілля.
- 10 років тому я вишила перший рушник сину, а потім доньці – всі вони обрядові, ними перев’язують руки молодим на весілля. Вони вишиваються білим кольором на полотні, або тільки червоним, тільки так, - ділиться Вікторія Манько, - Особливість саме таких рушників у тому, що їх у побуті можна використовувати тільки на ікони, у особливий пошані. Я ніколи не використовую у рушниках чорну нитку, це моя принципова позиція, адже про яку журбу може йти мова, якщо людям у весілля бажають тільки добра і щастя. Саме тому багато моїх рушників з яскравою темною зеленою ниткою, для себе я зробила таку заміну у своїх роботах. Нехай буде червоний – то любов, а зелений – життя.
Нитки на рушниках майстрині справді надзвичайно яскраві, вони акрилові, не линяють і зберігають свою первинність багато років.
- Останнє моє захоплення – це вишивати чоловічі сорочки, вже є мої роботи у онука двох синів, доньки, а ще чоловік є і зять, а часу немає (від автора – посміхається). Власної вишиванки теж не маю, - продовжує Вікторія Василівна, - моя онука вчилась у школі цього року у другу зміну, тож, поки з нею – вишиваю. Всі малюнки обираю із готових схем, але завжди компоную і ніколи не беру одну схему.
Не менш яскраве захоплення нашої співрозмовниці – це власні ляльки, має їх небагато, але всі з душею: колоритна тітка Соня з Одеси, Півник, бабуся Зима.
- Моє виготовлення ляльок почалося минулого року, коли треба було показати цікаві роботи на виставці Чута-фест, - коментує майстриня, - я подумала-подумала, рушники є у всіх, а саме таких ляльок не було ні у кого. Вони унікальні, бо мають власну техніку, я її сама вигадала, а ще вони зроблені з дуже приємних тканин і тому є бажання їх торкатися. На фестивалі я їх всі не розпродала і добре, тепер маю власну колекцію ляльок з характером. Своїй невістці подарувала ляльку-свекруху, вона рада і не ображається.
Кожна лялька Вікторії Василівни добра, як і вона сама, здається, навіть з посмішками, а ще особливість цих ляльок у тому, що вони мають повний комплект одягу – хустку, сукню, рушничок в руках, спідню білизну і навіть панчохи…
Розмовляла Оксана Войчишина
Коментарі
- Коментарі не знайдено
Увійти щоб залишити коментар
Залишити коментар як гість