komora.info
                                                       komora.info

інформаційний сайт знам'янщини

                                                      

                   

Люди

Світ відтінків вишивальниці Людмили Кобець

18.02.2020

Захоплення вишивкою у Людмили Іванівни виникло 12 років назад, як вона стала пенсіонеркою у 2007 році. Її будинок зараз – то галерея картин, де вишиті бісером ікони, пори року, квіти, тварини, храми, пейзажі і скатертини. У цій великій домашній колекції особливе місце займають незвична вишивка  хрестиком, яка отримала назву «вишивка тіней»… 

 У кімнатах будинку Людмили Іванівни Кобець дуже багато вишивки, вона кругом: на поличках у вигляді серветок, на стінах – у картинах, на ліжку – рядами складені рушники. Від побаченого просто, як кажуть, розбігаються очі, і виникає відчуття, ніби майстриня має якесь своє числення доби, де не 24 години, а в десятки більше, щоб встигнути творити і творити, і творити.

  • Ікона Божої Матері дала мені поштовх до творчості знову, вона стала першою роботою, яку я вишила бісером, розповідає Людмила Іванівна, - я побачила, як вишиває бісером мій брат Володимир, а я подумала, якщо чоловік так може, то чого б мені не почати?!

Потім оформився куточок тільки з власних вишитих ікон, а до нього прекрасною оздобою став рушник, теж зроблений самостійно, теж як творчий погляд на вишивку Людмили Кобець.

Біля кольорової палітри рушників та ікон одразу впадає в око кілька невеличких картинок у сірих тонах. За кілька секунд виникає відчуття, що дивишся на фото, потім розумієш – це не фото, це багатовідтінкова у сіро-чорних кольорах вишивка. Придивляємось ще ближче - розуміємо, що не можемо порахувати скільки ж відтінків ніби одного кольору переплелись? А поряд знову фото? Та ні, велике чорне полотно на якому маленька дитина дивиться вгору? Вперше переконуємо себе, що людське око не в силі розгледіти відтінки ниток на білій тканині, а на чорній – так взагалі, як так можна вишити? З купою непорозумінь звертаємось до Людмили Іванівни.

  • Мені дуже подобається незвична вишивка у сірих чи чорних тонах на білому, або білих, кремових тонах на чорному. Так, це незвично, а ще важко вишивати на чорному, бо хрестик у дірочках складається ледь помітно, але це того варто. От ви дивитесь на малюнок, ніби все біле чи кремове, але це не так, ось тут (показує на картину вишитої дитини) понад 7 відтінків від білого до темно-сірого. Я беру білий папір і підкладаю під чорну тканину, щоб бачити клітинки, потім починаю вишивати…  Ця робота на скільки сподобалась всім, хто її бачив вперше у мене вдома, що я її вже вишивала 4 рази, а одна з картин полетіла через океан в Америку, як подарунок, - додає Людмила Іванівна.

У красивому скляному бокалі, ніби живий сидить чорний котик, картина так і називається «Кіт в бокалі». Магнетизм чи то чорного кота, чи то його великих очей знову зачаровує глядача на кілька секунд. Якщо перерахувати, то більше 20 робіт тільки у техніці «вишивка тіней» зроблені руками Людмили Іванівни.

  • Історія з відтінками кольорів – то майже кожна моя робота, наприклад, подивіться ось нещодавно вишила березовий гай, де використано понад 10 кольорів зеленого. Я завжди вишиваю те, що до душі, і тоді години пролітають дуже швидка і виникає краса, - ділиться Людмила Іванівна. – Я великі картини вишиваю місяць, можу півтора, залежить від пори року, бо влітку багато роботи на вулиці. Я могла б вишивати весь день, та куди там…

 

Серед багатьох картин на стінах помічаємо одну, яка теж вирізняється незвичністю – різнобарвні квіти на чорному полотні, виявляється, що цій картині понад 50 років: ще у школі дівчинкою Людмила Іванівна вишила квіти, потім клаптик тканини загубився, а ось знову знайшовсь. Майстриня оформила цю роботу у гарну рамку і тепер щодня пригадує про свої перші спроби у вишивці на чорній тканині.

Кольорові троянди, українські хатки, зимові пейзажі і храми – це світ Людмили Кобець і цьому потягу до творчості немає зупину. Буває так, що у один день зранку вишивається картина, а ввечері – серветка.

 Із нових захоплень – вишивка хрестиком скатертини. Натхнення  у жінки виникає від життя, бажання створення подарунків рідним та близьким, іноді роботи (рушники) продаються.

  • Мені дуже важко припинити вишивати, це щоденне життя, вишиватиму скільки матиму бажання і любов до цієї праці, - запевняє Людмила Іванівна.

Спілкувалась Оксана Войчишина

 

 

Загальний рейтинг (0)

0 из 5 звезд

Залишити коментар як гість

Вкладення

Оцінити статтю :
0 Character restriction
Your text should be more than 20 characters
  • Коментарі не знайдено
Комора

Новини Знам'янщини

Форма обратной связи

Ваше ім'я
Ваш email
Ваш телефон
Повідомлення

Ми в соціальних мережах

"Сайт створено за підтримки багатьох партнерів і друзів, у тому числі - програми "Активні Громадяни" Британської Ради в Україні". (с) 2016. Made by Oranges