komora.info
                                                       komora.info

інформаційний сайт знам'янщини

                                                      

                   

Війна

Невідома історія пісні "Катюша"

8.05.2017

Біографію "Катюши" (сл. М. Ісаковський, муз. М.Блантера)-гімну-ветерана-продовжує саме життя, вписавши в неї безліч пам'ятних сторінок. Особливу популярність вона отримала в дні Великої Вітчизняної війни. Пісня стала не лише подією в музичному житті, але і своєрідним соціальним феноменом. Мільйони людей сприймали героїню пісні як реальну дівчину, яка любить бійця і чекає відповіді. Їй писали листи. Більше того, з'явилося немало сюжетних продовжень пісні. 

Бійці, наслідуючи "Катюше", співали на свій лад хай і не зовсім досконалі, але такі, що йдуть від щирого серця слова і присвячували їх вони в її образі своїй улюбленій дівчині, їх мрії і надії. Невідомий солдат просив Катюшу, немов вона була з ним поруч: "Якщо куля раптом очманіла наздожене на далекій стороні, не смутки тоді, моя рідна, розкажи усю правду про мене".

Зворушливі ці нехитрі слова фронтового фольклору, і сьогодні, через десятиліття, їх не можна читати без хвилювання. На фронті було немало реальних героїнь з пісенним ім'ям. Одна з них-старший сержант Катюша Пастушенко, відважний кулеметник, що нагороджений орденом Червоної Зірки, знищила немало фашистських автоматників.

10 січня 1943 року в газеті 44-ої армії "На штурм" були опубліковані вірші про Кате Пастушенко : "Ми любимо співати про дівчину Катюше, що виходила на берег крутий... Про Кате пісню нову послухай, про дівчину сувору і просту. Коли вороги раптом налетіли зграєю і замовк несподівано кулемет, Катюша наша, дівчина проста, одна рвонулася замінити розрахунок.". У військовий час співали і таку пісню на мотив "Катюши" : "Наш вишневий сад в цвітінні знову, і пливуть тумани над річкою. Виходила Катя Іванова на високий берег, на крутій. Виходила-твердо порішила мстити ворогові за Батьківщину свою, скільки волі, скільки вистачить сили, не жаліючи молодість у бою".

Виявляється, як встановив колишній військовий льотчик краєзнавець Микола Семенович Сахно з Краснодарського краю, у Кати Ивановой був цілком реальний прототип-рідкісної відваги, горда і в той же час скромна, дуже красива дівчина з кубанської станиці Медведовской. На фронт Катя, вчорашня школярка, пішла добровільно і відразу ж потрапила під Сталінград. Була санітаркою, кулеметником, у складі роти зв'язку авіаполку пройшла шлях від Волги до Балкан. Має бойові нагороди, вдячності командування. На фронті Катя Іванова вийшла заміж за офіцера А.А. Єременко.

І ось одного разу учитель-краєзнавець побував в гостях у Катерини Андріївни і Андрія Андрійовича Єременка. Сиділи, згадували минувщину в їх скромному будинку, оточеному фруктовими деревами. І раптом з'ясовується, що у Катерини Андріївни з військової пори зберігається пожовклий листок з рукописним текстом пісні про Кате Ивановой. На листочку приписка офіцера-танкіста, що ці вірші про неї.

Дуже цікаву історію розповів Ілля Сельвинский, який брав участь у боях на Керченському півострові : "Одного разу надвечір, в години затишшя, наші бійці почули з німецького окопу, розташованого поблизу, "Катюшу". Німці "прокрутили" її раз, потім поставили другий раз, потім третій... Це розсердило наших бійців, мовляв, як це підлі фашисти можуть грати нашу "Катюшу"?! Не бувати цьому! Потрібно відібрати у них "Катюшу"!.

Загалом, справа кінчилася тим, що група червоноармійців абсолютно несподівано кинулася в атаку на німецький окоп. Зав'язалася коротка, блискавична сутичка. В результаті-німці ще і опам'ятатися не встигли!-"Катюша" (пластинка) разом з патефоном була доставлена до своїх".

"Йшли бої на морі і на суші, гуркотіли постріли кругом. Виспівували пісеньки "катюші" під Калугою, Тулою і Орлом".

Дослідник фронтового фольклору саратовец Павло Лебедєв виявив в газеті Карельського фронту "Вартовий Півночі" від 25 травня 1943 року уперше надрукований там текст солдатської "Пісні про "Катюше", потім включив її в пісенну збірку, і тепер ми відтворюємо саму пісню і коментар до неї автора, колишнього бійця-кулеметника Василя Шишлякова : "Пише матір рідному синові з колгоспного села: "Розкажи, милий Ваня, як йдуть твої справи. Розкажи мені, як воюєш, скільки фрицев перебив і яку там Катюшу ти на фронті полюбив".-"Слухай, матір, рідного сина, не танучи, скажу тобі: зроду я такого друга не зустрічав ще ніде. Признаюся, що Катерина мені мила і дорога. Від любові і дружби нашої немає спокою для ворога".

Автор тексту, боєць-кулеметник Василь Шишляков, воював на Карельському фронті. У післявоєнний час він, будучи інвалідом Великої Вітчизняної війни, впродовж двадцяти п'яти років очолював колгосп в Грязовецком районі Вологодської області. "Зараз,-повідомляє в листі Василь Андрійович Шишляков,-- мені і самому не віриться, як, будучи рядовим солдатом, та ще в жахливих умовах Заполяр'я, міг я займатися літературною працею. У короткі години відпочинку де-небудь в "лисячій норі" або за кам'яним кар'єром, що називається вогневою позицією минометчиков, народжувалися поетичні рядки. Писав я на фанерній дощечці, яку постійно зберігав в сумці протигаза, що висіла у мене на лівому боці". Ці дощечки були зручні тим, що замінювали не лише папір, але і стіл. Коли текст був остаточно відшліфований, я переписував його на паперові листи, які мені зрідка давав політрук роти старший лейтенант Іван Синицин. Дощечку ж скріб ножем, і на ній знову можна було писати.". Ось в таких умовах і народилася фронтова "Катюша".

Підготувала Оксана Войчишина за матеріалами - http://www.antifaschistische-linke.tk

 

Загальний рейтинг (0)

0 из 5 звезд

Залишити коментар як гість

Вкладення

Оцінити статтю :
0 Character restriction
Your text should be more than 20 characters
  • Коментарі не знайдено
Комора

Новини Знам'янщини

Форма обратной связи

Ваше ім'я
Ваш email
Ваш телефон
Повідомлення

Ми в соціальних мережах

"Сайт створено за підтримки багатьох партнерів і друзів, у тому числі - програми "Активні Громадяни" Британської Ради в Україні". (с) 2016. Made by Oranges