Ветеранам шана і увага…
9.05.2018
Літні дідусі і бабусі, які 9 травня вже не в силах піти на заходи у містах та селах, потребують уваги. Вони дуже радіють кожному, хто загляне до їх осель, готові говорити і говорити, саме так було вчора у селі Дмитрівка.
Тих, хто пригадує звуки гармат не з чуток, хто на собі відчув війну далеких сорокових – одиниці. У Дмитрівці живе Ганна Данилівна Дорофєєва, жінці 95-тий рік і під час війни вона була партизанкою у загоні Нечаєва. Ледь вижила, була забита до смерті, коли піймали німці. Сьогодні для неї День Перемоги зі сльозами на очах.
- Здоров’я вже слабке, але навіть, коли не можу – я йду, змушую себе працювати, хоча б працювати у дворі, підмітати віником.
Привітно на порозі всіх зустрічав і 93-річний дідусь Юрій Олександрович Танський. І одразу, після слів подяки за візит, пригадав про найціннішу нагороду – медаль «За відвагу», яка на його піджаку виднілась серед багатьох інших. Металева сірого кольору нагорода видавала, що їй багато років.
- Ось ця за відвагу – найцінніша! Я звільняв Краків, Румунію, Болгарію, а в Австрії був поранений у ноги, тепер все життя відчуваю біль.
Серед сивочолих ветеранів у Дмитрівці є і народжена у концтаборах Марія Іванівна Зеленська, Тетяна Федорівна Мартиненко та Василь Павлович Котков.
Оксана Войчишина
Коментарі
- Коментарі не знайдено
Увійти щоб залишити коментар
Залишити коментар як гість