Нарешті у Знам’янській міській лікарні з’явився головний лікар
Дізнавшись про призначення на посаду головного лікаря Знам’янської міської лікарні ім. А.В. Лисенка, редакція KOMORA.INFO відразу попрямувала до закладу на знайомство з Петром Миколайовичем Поповим, лікарем-хірургом.
Коротко декілька слів про нового керівник: народився 25 вересня 1985 року в смт. Петрово Петровського району Кіровоградської області, закінчив Дніпропетровську медичну академію-2009р. До 2012 року був лікарем-інтерном в обласній лікарні, потім з 2012 по 2014 рр. працював у «Відділковій лікарні ст.Знам’янка ДП «Одеська залізниця». Потім знову повернувся до Кропивницького, де працював у Центральній міській лікарні. З 2015 по 2016 проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у Збройних Силах України. З серпня місяця 2016 року почав працювати у Знам’янської міської лікарні ім. А.В. Лисенка.
- Петро Миколайовичу, чому вибрали саме професію лікаря?
- Я із сім’ї лікарів: мої батьки, мій дядько - лікарі. Лише брат став економістом. Після 9-го класу школи у смт. Петрове Петровського району Кіровоградської області вступив до «Дніпропетровського обласного медичного ліцею-інтернату «Дніпро» при Державному закладі «Дніпропетровська медична академія», де закінчив 10-11 класи. Мета вступу до ліцею – це подалі вступити до медичної академії на державну основу, що і відбулося: у 2009 році закінчив Дніпропетровську медичну академію і отримав вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікар.
- Головний лікар – це керуюча посада, яка потребую додаткових знань, наприклад, менеджменту або навіть господарських навичок. У Вас є досвід роботи в такому напрямку?
- З об’ємом роботи головного лікаря був зорієнтований ще з студентської лавки, будучи активним учасником гуртка з охорони здоров’я. Брав участь у Всеукраїнських олімпіадах щодо організації охорони здоров’я на базі Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. Також моя друга вища освіта – адміністративний менеджмент. Тобто теоретичні знання є, але практичного досвіду керівництва лікарнею немає. Хоча під час служби в Збройних силах під моїм підпорядкуванням були люди, за яких відповідав не просто на паперах і організовував роботу, розраховуючи на ті сили і засоби, які були.
- На Вашу думку, в якому стані знаходиться лікарня: поганому, задовільному або доброму. І аргументуйте Вашу думку?
- Все у порівнянні. Я бачив медичні заклади Кіровоградської, Дніпропетровської областей, заклади на кордоні Донецької області, тому можу сказати, що матеріально-технічна база лікарні знаходиться в задовільному стані – чотири з мінусом. Найбільша проблема – це кадри. Усім зрозумілий той факт, що які б не були матеріально-технічна база та ремонти, але лікує в першу чергу лікар.
- Яке Ваше бачення розвитку закладу?
- Треба вести роботу щодо залучення нових спеціалістів, які зможуть освоювати нові техніки та технології, нове обладнання, яке з часом можна придбати. І, звичайно, спеціалісти, які прагнули б до саморозвитку. Зрозуміло, що з рівнем зарплати та без підтримки місцевого бюджету – це буде дуже важко. Один із шляхів виходу з даної ситуації за прикладом Дніпропетровської області – це доплати до заробітної плати за рівень роботи на первинній та вторинній ланках. Виходячи з цього, лікар з району може отримувати зарплату вищу ніж його колега в обласному центрі. Також при залученні нових спеціалістів постає питання житла.
- Якщо ми заговорили про житло. А Вас забезпечили житлом?
- Ні, тому вимушений їздити кожного дня з Кропивницького. Я працював у цій лікарні з 2009 до 2012 рр., вона була ще залізничною. Тоді я ургентував, що передбачає чергування вдома при необхідності виклику до лікарні, то виходив із ситуації наступним чином: я відпрацьовував свій робочий день, залишався на ніч під час ургентації, потім знову відпрацьовував день і аж ввечері повертався додому.
- Які Ваші плани щодо нововведень?
- Шляхи розвитку лікарні – це не тільки залучення спеціалістів. Як мінімум нове обладнання: наприклад, лапароскопія. Підвищення якості послуг: перебування хворого з моменту звернення до оголошення діагнозу. Покращення первинної ланки, зокрема поліклінічної, тим більш навантаження на неї збільшиться. Також щодо черг під кабінетами: хворі та люди, що проходять медкомісію, не повинні стояти в одній черзі. У Києві взагалі стартував такий пілотний проект як «Поліклініка без черг». Крім вже сказаного, слід переглянути використання коштів, тим паче фінансування закладу є не найгіршим.
- Склалась не проста ситуація щодо об’єднання двох лікарень: районної та міської. Що Вам відомо про це і чи є якась у Вас стратегія?
- Це питання слід досконало розглянути в сьогоднішніх реаліях реформування охорони здоров’я з вимогами на кількість ліжкового фонду та лікарів. Мені потрібно все детально вивчити, перед тим як надати відповідь на це питання.
На прохання побажати щось нашим читачам, Петро Миколайович сказав: «Не запускайте гострі захворювання, щоб вони не ставали хронічними – звертайтесь за допомогою вчасно.»
Бережіть себе!
Наталія Хандусенко
Коментарі
- Коментарі не знайдено
Увійти щоб залишити коментар
Залишити коментар як гість