Ульф Старк. In memoriam. Частина І
17.07.2018
12 липня мало б виповнитися 74 роки чудовому шведському дитячому письменнику та кіносценаристу Ульфу Старку. На жаль, трохи більше двох років тому він пішов із життя, у той час як українські читачі тільки-но почали по-справжньому відкривати для себе творчість цього автора завдяки старанням перекладачки Галини Кирпи та «Видавництва Старого Лева». Сьогодні оглянемо книги Ульфа Старка, які вже вийшли українською, і віримо, що ви додасте їх до списку родинного читання, якщо, звісно, цього ще не зробили.
«Диваки і зануди»
Доволі нетипова повість як для Старка, адже головною героїнею є дівчинка на ім’я Симона. Хоча вона все ж таки стає хлопцем, адже саме за хлопця її приймають у перший день у новій школі. Симон-Симона вирішує й надалі не розкривати цю брехню, а й усіляко її підтримувати. «Але так вже водиться на світі, - розмірковує собі Симона, - якщо казати правду, то тобі ніхто не повірить. Щоб повірили – треба брехати».
Декого ця книга обурила окремими неоднозначними епізодами, скажімо, коли Симона опиняється в хлопчачому душі чи коли дівчинка з однокласником Ісаком, у якого вона закохується, після запливу в озері ночують у криївці. Інших вона підкуповує щирістю опису нехай не зразкового, проте дуже яскравого життя провідних героїв та позитивним життєвим гумором. Певно, читання книги – то своєрідний тест від Ульфа Старка для читачів: диваки ви чи більше зануди. Мовляв, диваків переповнюють сили, про які вони гадки не мають. Диваки – кидаються досліджувати морські течії, а зануди над ними зводять мости, аби не замочити ніг.
«Мій друг Персі, Баффало Білл і я»
Як і попередня, книжка для підліткової читацької аудиторії, одна із серії (наразі не виданої українською) про пригоди друзів Ульфа та Персі. За сюжетом, розпочинаються літні канікули, Ульф з родиною традиційно збирається в село до дідуся й бабусі, а його друг та кревний брат Персі напрошується їхати з ним. І на подив та все більше на незадоволення Ульфа, Персі швидко стає «своїм» і для сільських друзів хлопця, і сам того не прагнучи, добивається симпатії дівчинки Пії, в яку безнадійно закоханий Ульф. Також навдивовижу легко знаходить спільну мову з постійно незадоволеним та сердитим дідусем Ульфа Готфрідом.
Звично для Старка, у книзі є як напрочуд зворушливі, так і провокативні моменти. Наприклад, коли Ульф надягає жовтий светр та блакитні штани, то говорить про себе, що він красивий, мов шведський прапор. З іншого боку, юні герої курять чи підглядають за нудистами. Але у будь-якому разі, «Мій друг Персі, Баффало Білл і я» - це майстерно розказана історія про дружбу, про кохання, родину, зрештою про те, що можна легко порозумітися з іншими, якщо думати не лише про себе, не бути егоїстичним, а бути більш уважним до ближнього.
«Тоді я був просто Ульф»
На відміну від попередньої повісті, де навіть враховуючи ім’я головного героя не можна однозначно стверджувати, що вона має автобіографічні мотиви, у «Тоді я був просто Ульф» в анотації зазначено, що це збірка історій-спогадів власних дитячих і підліткових років Старка. І навіть попри подібну заяву, не завжди зрозуміло, що з написаного трапилося насправді, а що домалювала письменницька уява.
Книга побудована так, що з кожною новою новелою головний герой-оповідач стає на рік старшим, відповідно змінюється й характер описуваних пригод. На початку це більш веселі історії, наприклад, про те, як у малого Ульфа не було фарби потрібного кольору і він намалював блакитну корову. Учителька, котра того уроку була на заміні, похвалила його й назвала модерністом, а коли повернулася постійна педагогиня, то навпаки насварила хлопця за такі витівки. Ближче до останньої сторінки разом з героєм дорослішають і історії, вони стають драматичнішими й більш повчальними. Скажімо, коли 13-річний Ульф вирішив тікати з дому, бо відкрилася його тривала брехня.
Далі буде…
Дмитро Шульга
Коментарі
- Коментарі не знайдено
Увійти щоб залишити коментар
Залишити коментар як гість