ДП «Чорноліський лісгоп»: бути чи не бути національному парку? Думки лісників…

28.02.2018

Новина про те, що у Кропивницькому ініційовано петицію щодо створення на території ДП «Чорноліський лісгосп» національного парку облетіла всю Кіровоградщину(http://komora.info/podiji/3779-u-chornomu-lisi-khochut-stvoriti-natsionalnij-prirodnij-park). Слідом за цим почалися і обговорення цієї теми. Щодо того, які думки і погляди мають працівники самого ДП «Чорноліський лісгосп» ми вирішили дізнатись у керівництва та працівників підприємства.

Діалог з керівником лісгоспу Олександром Зуєвим та головним лісничим Олегом Яценком розпочався з перегляду фото. На світлинах ми побачили не то ліс, не то і не ліс. Великі дерева, викорчувані з корінням, лежать на території Чорноліського заказника недвижимо, купа гілля, чагарники… назвати таке господарювання дбалим не можна, тому виникає ще більше питань, ніж просто дізнатись, де і коли у нашому Чорному лісі може виникнути національний парк?

Ми так часто чуємо, що лісники нищать ліс, - говорить керівник ДП «Чорноліський лісгоп» Олександр Зуєв, - у ЗМІ виникла репутація лісників, як тих, хто підлаштовує під себе правила рубок, іде масове знищення лісів і ми набиваємо собі кишені. Це все так подається і вигадується, що нас і нашу думку ніхто не чує. Так, от хочеться, щоб її почули, бо нам справді є що сказати…

По-перше, щодо створення національного парку на території нашого підприємства та Олександрівського лісгопу – ми не раз говорили про наші проблеми вголос. У нас же є ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Чорноліський». З введенням нових правил (2016 року) до санітарних правил догляду за заказником нам заборонено усі суцільні рубки, елементарне розчищення відбувається за погодженням міністерства екології. Так у 2017 році наше підприємство не зрубало жодного кубічного метра лісу на території заказника. І ось ви бачите ці фото – яскраве підтвердження того, яким стає ліс недоглянутим. До нас звертаються люди з с. Богданівка з проханням виписати дрова, вони живуть через дорогу від заказника, де лежить деревина, гниє, падає… навіть на опалення її не можна взяти. Лісова охорона стала як «узурпатори», які не дозволяють гілля з лісу взяти. Ви бачити ці фото «вальожника» - це дуже багато дерев, які просто лежать на землі, а ми їх не маємо право вивезти… Тож, повертаючись до ідеї створення національного парку, хочу сказати, що Ви бачите, що твориться у заказнику, а що говорити вже про перспективу парку? Хто за цим всім доглядатиме вчасно? І чи не буде це могильник деревини

Дбалі господарі в лісі правда вкрай потрібні протягом цілого року. А нині, як стверджують лісники, ніхто з їх боку не забороняє привозити туристів до заказників, разом з істориками чи екологами організовувати цікаві маршрути… Крім того, переконливо і дуже аргументовано звучать економічні розрахунки і цифри, які показують якою ціною нині для лісгоспу є утримання території в рік.

Слід зазначити що лісгоспом щорічно на охорону лісових насаджень витрачається 8,4 млн грн.., а це тільки кошти отримані від господарської діяльності підприємства. А питання щорічного догляду за лісовими культурами на заліснених ділянках на площі 1157 га на суму 2,4 млн грн. в рік, а також на даний час потребують догляди за молодняками на площі 1293 га на суму 13,1 млн гр..н. У період організації парку та і в подальшому ці питання можливо будуть не на першому місці в результаті чого загине (втратять свої функції) насаджень на площі 1157 га. Тому виникає великий сумнів про достатню наявність коштів в державі для створення передумов належного функціонування національного парку, – коментує головний лісничий ДП «Чорноліський лісгосп» Олег Яценко.

Розуміння «натуральності» стану лісу зараз на території заказника досить відносне, привабливості як бачимо на численних фото немає. Минулого року підприємство ДП «Чорноліський лісгосп» отримало міжнародний сертифікат, де передбачено виділення окремих ділянок лісових насаджень, які не будуть піддаватись ніяким впливам людини, а ростимуть природньо.

Є ліс, є суворі вимоги до його утримання, але ми працюємо відкрито і через систему «Прозоро» проводимо всі наші торговельні операції. Наприклад, нещодавно ми це зробили з Центральною районною лікарнею, куди було закуплено 250 куб дров. Але ж для людей створюється хибна репутація: ніби у нас в золоті всі стіни і «набиті» кармани – іншого ніхто не бачить, чи просто їм не показують цього. Приїдьте до нас, як це роблять сотні перевірок і подивіться економічну і фінансову діяльність - все відкрито, - розповідає далі Олександр Зуєв. – У нас на кожну виписку дров фізичною особою пишеться заява, викладається її ідентифікаційний код, щоб не було зловживань. У нас наперед в черзі виписати дрова стоїть 1000 чоловік.

Щоб отримати так званий «ліміт» не для суцільних рубок у Чорноліському заказнику, а принаймні для прибирання «вальожника» для прикладу минулого року працівники підприємства формували потрібний пакет документів і передавали до міністерства екології. Так і було зроблено, але дозвіл на проведення таких необхідних робіт був виданий у середині грудня 2017-го року, і мав він дію до кінця року… А за проект було заплачено підприємством 25 тис. грн. Коло тепер повторюватиметься знову, вже з 2018 - го року, а згідно тих же санітарних правил у період з 1 квітня по 16 червня будь-які вибіркові санітарні рубки будуть заборонені, так званий «сезон тиші», а це знову не дозволить виконати всі роботи, навіть за умови погодження всіх документів.

Судити чи не судити всіх працівників лісгоспів за репутаціями окремих працівників – справа невдячна і неправильна , але питання того, хто повинен бути господарем лісу сприймається дуже гостро. Державне лісове агенство на сьогодні в свою чергу знову розробило зміни до санітарних правил утримання лісів, де виклало думку своїх фахівців. Втім, коли ці зміни будуть почутими чи взятими до уваги - не відомо, очевидно, що територія Чорноліського заказника нині лишається захаращена, а це 3,5 тис. га.

У нас є гарні природозаповідні об’єкти в Знам’янському районі - «Бочки» (с. Дмитрівка), Гайдамацьке урочище (Чутівка), що заважає там розвинути туризм? І хто над цим працює? – додає Олег Яценко, - зараз працюють тільки над тим, щоб розвинути ідею створення національного парку, а що далі? Хто його охоронятиме елементарно від пожеж? На заказник нині ми вкладаємо величезні кошти тільки, щоб його охороняти, адже «чорні лісоруби» працюють вдень і вночі…

Далі буде…

Розмовляла Оксана Войчишина