Диспут науковців та лісівників щодо створення Національного природного парку «Чорнолісся»

2.03.2018

Вчора у м. Кропивницький відбувся круглий стіл щодо створення на теренах Знам’янщини та Черкащини Національного природного парку. До обговорення природної, археологічної та історико-культурної цінності згаданих лісових масивів долучилися археологи, історики, географи, біологи та лісники. Тож, чи треба такий парк взагалі?

Ольга Гелевера – авторка петиції під час дискусії розповіла про важливість створення Національного парку:

«Після підписання Україною угоди з Європейським союзом з’явилося зобов’язання по створенню природоохоронних зон до 15 відсотків від усієї території нашої держави. Щодо Кіровоградської області, то планова кількість природних заповідників має становити 7,1 % при наявних зараз 4,4%. Щодо фінансування, то порівнюючи зі схожими територіями, де вже існують такі парки, то їх фінансування становить близько 40, 7 % фінансування з державного бюджету на природоохоронну статтю. У той час як Кіровоградська область отримує 0,5 %. Держава нам може давати ці кошти, але для того, щоб їх отримати потрібні реальні кроки, в тому числі ми отримаємо кошти і на створення парку. Щодо заготівлі деревини, то у Національних парках вона заборонена тільки на абсолютних заповідних територіях, у всіх інших зонах - можлива вирубка (санітарна та підтримка економічного розвитку громади). Лісовідновлення теж дозволено. Національний природний парк – рекреаційна територія і більше ніж 80 % території – у вільному доступі для населення. Щодо робочих місць, то у НПП є великі штати, більшість з яких – лісівники. Окрім того, створення парку дасть можливість розвинути туристичну інфраструктуру. Статистика говорить, що кількість відвідувань Національних природних парків з року в рік зростає. Існує така хибна думка, що державні підприємства – бюджетоутворюючі і вони сплачують податки, а у разі створення парків громада втратить. Якщо брати аналогічний парк «Сколівські бескиди» (Львівська область), то за 2017 рік ним отримано близько 10-ти мільйонів гривень з державного бюджету на фінансування, 7,5 мільйона зароблено на вирубці деревини, 0,5 мільйона - на екскурсіях парку. Податок у державний бюджет – 5 млн. гривень. Тобто, суттєво нічого не зміниться.»

Однак існують і інші думки з приводу створення згаданої заповідної території. Зокрема, Олександр Гулай науковець, який досліджує згадане питання зазначив, що при створенні таких парків слід враховувати різні фактори: оновлення лісу, його віковий склад та те, щоб зробити територію привабливою для туристів, треба проводити відповідні роботи, які приведуть до вирубок у «заказниках». Окрім того, має бути інформаційна обізнаність населення щодо можливих ризиків та реальної ситуації на території: догляд за лісовими насадженнями у період створення парку, виділення коштів на його функціонування та інше.

Позицію роботи лісників на зонах, які пропонуються для створення національного парку висловив Олег Середюк - перший заступник начальника Управління лісового господарства:

«Загальна площа тих підприємств, які доглядають за лісами у пропонованих зонах для створення Національного парку – 38, 3 тисячі гектар із запасом десять мільярдів кубічних метрів деревини. Існують території на яких не відбуваються жодні роботи, де і зосереджені 90 % історичних та археологічних пам’яток, про які сьогодні говорилося. Наразі зменшена кількість вирубок на 60 тисяч кубометрів, але рівень надходжень, зарплати і сплати податків не зменшено. Ви повинні розуміти, що лісники не працюють хаотично, а працюють планово. Для цього раз в 10 років проводиться базове коригування планів рубок, які дають можливість вести не виснажливе лісове господарство. Двома підприємствами сплачуються податки – 47, 6 мільйона в державний бюджет. Маємо 330 працюючих на двох підприємствах, з них 80 державної лісової охорони. А за нормативними базами у національних парках таких має бути – 8 чоловік. Як вони справлятимуться з охороною? Заплата працюючим у минулому році склала 18 мільйонів, які при у мові створення парку треба взяти у держави, а чи дасть? Окрім того, підприємства мають сертифікати міжнародних вимог ведення лісового господарства, що доводить те, що ми не ведемо виснажливого господарювання. »

За результатами круглого столу до Міністерства екології була направлена резолюція про сприяння створення Національного парку. Однак сама система роботи та стратегічний план розвитку рекреаційної зони наразі невідома. Зі слів авторки петиції Ольги Гелевери, у разі початку процесу створення, зона вже буде взята під охорону і доглядати її буде кому. Окрім того, вона зазначила, що стратегічний план розвитку парку, як рекреаційної зони, буде розроблений вже після створення парку. Тобто, маємо історичні та археологічні пам’ятки, які і без того локалізуються у «заказниках», а як зробити їх привабливими для туристів ще не знаємо. Беззаперечно такий заповідник на території Чорного лісу внесе свої позитивні ключові моменти, але чи не є зараз питання недостатньо вивченим? Чи шукалися альтернативні шляхи співпраці? І чи це не зашкодить?

Ольга Полякова