Піклувальні ради, сімейна форма навчання учнів – нові виклики сфери освіти України

17.03.2021

У час суттєвих змін у освіті школярів, впровадженні етапного дистанційного навчання, роботи нової української школи у батьків школярів-учасників освітнього процесу виникає багато запитань. За ініціативи Українського кризового центру та за участі регіональних журналістів у Києві відбулася зустріч з керівником Експертної групи Міністерства освіти України Володимиром Божинським, котрий прокоментував актуальні теми. Щодо ситуації в регіонах – фахові думки ми почули від активістів та представників освіти Кіровоградщини.

На сьогодні опікуватись багатьма питаннями у закладах освіти дозволяється новим формам організації, серед них - піклувальна рада.

Піклувальна рада - це постійно діючий у період між загальними зборами (конференціями) школи орган громадського самоврядування. У своїй діяльності піклувальна рада керується Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Статутом школи, Положенням. Такі нововведення схожі на батьківські комітети, але мають дещо розширений перелік повноважень.

Серед багатьох питань піклувальна рада відстоює зменшення навантаження учнів. Одна з таких рад в Україні пролобіювала право для учнів 1-7 класів відмінити домашнє завдання і замінила їх читанням художньої літератури, а для 8-9 класів – виконанням творчих, наукових проектів.

Це абсолютно прийнятна пропозиція, бо батьки бачать, якими втомленими приходять їх діти після навчання, тому вони цілком логічно можуть бути рушієм змін у освітньому процесі. Є залежність: чим швидше виконається програма викладу годин предметів на рік у кожному класі, тим більше можливостей розвантажити учнів і вчителів теж. Є граничне навантаження і треба з цим рахуватись. Наприклад, уроки фізичної культури не включаються до такого гранично допустимого навантаження, тому у дітей на день по 7-8 років. Діє типова освітня програма, де зазначено, що педагогічні ради можуть у школах корегувати навантаження. Проактивне батьківство може теж допомагати освітнім закладам у цьому. Всі заклади нині мають автономію, як дійти стандарту і вимог Міністерства освіти і науки. Тож, формування власної освітньої програми та автономія освітніх закладів повинні бути на балансі з вимогами міністерства, - прокоментував керівник Експертної групи Міністерства освіти України Володимир Божинський.

Досвід м. Кропивницький – Алла Волошина, голова ГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення»

Кіровоградська обласна організація ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» з 2018 року адвокатує на Кіровоградщині фінансову автономію шкіл, підвищує обізнаність населення про шкільні піклувальні (наглядові) ради. Зараз відбувається перегляд ролі громадськості в житті шкіл. Згідно Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» у школі можуть діяти як батьківські комітети, так і піклувальні ради. З першого погляду може здатися, що вони виконують однакові функції. Насправді ж законодавцем визначено, що піклувальні ради мають набагато більше можливостей у державно-громадському управлінні школою. І саме тому надзвичайно важливо, щоб засновник шкіл, місцева рада, ухвалила Положення про діяльність таких рад, в якому були б чітко сформовані шляхи реалізації тих повноважень, які визначені законодавством України. Фінансова прозорість шкіл, розробка стратегії освітніх закладів, залучення інвестиційних проєктів у роботу школи – основні напрямки діяльності піклувальних рад. Якщо просто, то це відповідь на питання – яку ціль перед собою ставить школа? Ми виступили з ініціативою на Кіровоградщині виконувати закон «Про освіту», зокрема ст. 29 Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти. (http://kodeksy.com.ua/pro_osvitu/statja-29.htm)

- Яка різниця між старими батьківськими комітетами і новими піклувальними радами?

- Батьківські комітети виконували (і виконують до цих пір) роль органу громадського самоврядування, зазвичай, збираючи кошти з батьків школярів для забезпечення потреб школи. Піклувальні ради – це суб’єкт державного-громадського управління освітою, який допомагає школі формувати стратегію розвитку, залучати ресурси із різних джерел і контролює виконання бюджету закладу освіти. Це дійсно важлива структура у системі управління середнім навчальним закладом комунальної форми власності.

Піклувальна рада виконує три прості, але важливі функції:

формує стратегію розвитку у тісній співпраці із керівництвом навчального закладу;
знаходить додаткове фінансування для реалізації цієї самої стратегії;
контролює витрачання кошторису та дії керівництва школи щодо виконання стратегії і витрачання фінансів.
Закон України «Про освіту» передбачає як діяльність органу батьківського самоврядування (батьківські комітети), так і органу державно-громадського управління освітою (шкільні піклувальні ради). Але вони мають принципово різні функції і важливо їх розрізняти.

- Хто приймає рішення про створення піклувальної ради? Хто може входити до складу піклувальної ради?

Треба враховувати, що норма закону зараз не є до душі всім відділам чи закладам освіти, адже дехто сприймає піклувальні ради, як незручний орган, який контролює життя школи. Насправді це далеко не так, якщо розуміти суть і роль цих новоутворень. Саме тому я взяла на себе роль, як активістка займатись роз’ясненнями та просуванням ідеї створення піклувальних рад. Зараз виникла практика це робити через засновника закладу освіти, тобто міську раду, на прикладі Новоукраїнської та Добровеличківської ОТГ, де ухвалено рішення про перехід шкіл на фінансову автономію і про започаткування роботи шкільних піклувальних наглядових рад. Така одна рада може діяти для декількох шкіл. Якщо міська рада делегує свої повноваження, то піклувальні ради можуть створюватися за рішенням як виконавчого комітету, так і відділу освіти. До складу ради можуть входити батьки, меценати, громадські організації та працівники освіти. На початковому етапі піклувальні ради потребують допомоги від всіх можливих учасників, які можуть долучитись і наповнити змістом роботу рад, надати їм правильного вектору і підтримки у діяльності. Ми закликаємо всіх приєднатись до такої роботи і залучати всі можливі ресурси, адже за умов будь-яких пандемій, дорослі мають забезпечувати дітям гарну якісну освіту.

А як у Знам’янській територіальній громаді? На питання відповідає начальниця відділу освіти виконавчого комітету Знам’янської міської ради Людмила Клименко

Знам’янська міська рада, яка є засновником закладів освіти має перед ними обов’язки: утримання, розвитку мережі та ефективності роботи. Зокрема, п.4 ст. 25 Закону «Про освіту» визначено, що засновник (або уповноважений орган) може делегувати окремі свої повноваження закладу освіти або наглядовій (піклувальній раді) закладу освіти, - коментує начальниця відділу освіти виконавчого комітету Знам’янської міської ради Людмила Клименко.

На сьогодні піклувальні ради у закладах освіти міста не утворено, бо міською радою не передано повноваження і не затверджено положення про такі новоутворення у школах.

Орган управління освітою опрацьовує питання щодо ініціювання перед міською радою затвердження положення про піклувальну раду закладу освіти, - додає Людмила Анатоліївна. – По факту це дуже добре, адже це не лишає заклади освіти сам на сам з проблемами, питаннями, які потребують підтримки і вирішення.

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – що це і як це впроваджується у закладах освіти міста?

Сімейна форма навчання дітей зовсім нова форма здобуття освіти, на сьогодні її опановують 24 дитини-школяра закладів освіти Знам’янки.

- Ми максимально соціалізуємо дітей міста, а це значить, що навіть у індивідуальних, інклюзивних формах навчання для кожної дитини складається своя освітня програма, де залучаються фахівці, вихователі, вчителі, - роз’яснює Людмила Клименко. - Від 16.01.2020 року був прийнятий новий закон «Про повну загальну середню освіту», там виокремлено сімейну чи то домашню форму навчання дітей. Таку освіту можуть здобувати діти до 18 років, передбачається, що вся відповідальність за освіту дитини кладеться на батьків дитини, адже вона не відвідує щодень навчальний заклад, а опановує освітню програму з батьками та можливість відвідувати консультації у школі. Розроблено моніторинг якості здобуття освіти за сімейною формою, відбувається анкетоване опитування всіх дітей, батьків, педагогів, які працюють в цій сфері. Вражає те, що всі учасники до кінця не розуміють, що передбачає «сімейна форма» навчання дитини: перше, батьки можуть як короткотривало на півтора чи два місяці вчити дитину вдома абсолютно самостійно (станом на зараз однією з причин є поширення пандемії коронавірусу), так і до повного навчального року; по-друге, мають бути створені всі належні умови для дитини і в першу чергу – це організація часу дорослими, розроблення розкладу занять, пошук освітнього матеріалу...

Написавши заяву на ім’я керівника закладу освіти, будь-хто з батьків може перевести дитину на домашню форму навчання. Наголошуємо, відповідальність за здобуття дітей освіти вдома на рівні державних стандартів – це основа такого навчання, яка має бути забезпечена батьками. Наприкінці семестру учень повинен на рівні своїх однолітків у класі підтвердити рівень знань у кожному (відповідно його віку) класі.

Батьки можуть використовувати портфоліо, щоб фіксувати досягнення дитини, у початковій школі – це карта поступу. За сімейною формою навчання контроль знань дитини у закладі освіти відбувається не рідше ніж тричі на рік і плюс завершальне оцінювання (початкова ланка), а у основній школі – не менше 4 разів на рік та підсумкове річне оцінювання і державна атестація, - підсумовує начальниця відділу освіти Людмила Клименко. – Важливо додати, що обов’язково за написанням заяви на перехід до сімейної форми навчання, має слідувати заява до служби у справах дітей, які вповноважені перевіряти, за яких умов дитина вчиться вдома.

Оксана Войчишина

Матеріал підготовлений у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства