Молодь Знам’янки за кордоном: досвід навчання у двох країнах (Частина І)
10.05.2017
Історія знам’янчанина Дмитра Іваненка почалася з 10-го класу, зі знайомства з фірмою «Освіта без кордонів» у НВК «Знам’янська ЗШ№2 – ліцей». Наш герой на цей захід не потрапив, його батько Володимир пішов замість нього, і дізнався багато цікавого про навчальні заклади Польщі. Володимир Іванович вже тоді наповнився ідеєю, щоб син навчався саме в цій країні, тому прямо повідомив про це Дмитру. Отже, історія нашого земляка Дмитра Іваненка, який у свої молоді роки вже має великий досвід життя за кордоном: як студента у сусідній Польщі, і як вже дорослої людини з освітою у країні порядку і педантизму – Німеччини.
Дмитра Іваненка завжди захоплювала Німеччина, тому навчання у Польщі було кроком до втілення мрії. У 2012 році Дмитро вступив до вузу Школа Економіки у місті Бидгощі і вивчав фізичне виховання. Але, навіть під час навчання, хлопець намагався скористатися будь-якою можливістю і отримати більше, ніж пропонувалося за навчальною програмою закладу: «Кожен студент протягом навчання має право поїхати до іншої країни ЄС: один раз на практику і один раз на навчання. Так я потрапив до Греції та Німеччини. До першої країни я їздив на чотири місяці за програмою обміну студентів «Ерасмус». Там у мене була практика, але не за спеціальністю, а вона мала більш туристичний напрямок – я працював офіціантом. Це був цікавий досвід: пожити в інший країні, зануритися у нову культуру, спілкування з новими людьми. Наступного року я поїхав на піврічне навчання до Німеччини, у місто Штутгарт. Це було перше знайомство з країною моєї мрії. Я вивчав спортивний менеджмент. Мені надали для навчання на вибір приблизно 30 предметів, деякі з них я вивчав англійською, деякі – німецькою.»
Система освіти
«Я не навчався в українських вишах, але зі слів моїх однокласників, зробив наступні висновки: у нас вивчають більше теорії, в Європі більше уваги приділяють практиці. Але, якщо порівнювати освіту Польщі та Німеччини, то в другій країні дуже гарна система, яка працює досконально. Після закінчення вищого навчального закладу, студенти виходять справжніми спеціалістами своєї справи, тому що не вивчають нічого зайвого.»
- Дмитро, ти маєш досвід навчання у двох європейських країнах. Яке було відношення місцевих студентів до українців?
- Відношення до наших студентів у Польщі та Німеччини трохи відрізняється. Але головне, що потрібно зазначити, в будь-якій країні залежить все від людини. Щодо мене, я ніколи не мав проблем з тим, щоб знайти спільної мови з поляками, наприклад. Коли вони бачать, що ти приїхав до їх країни і маєш на меті чогось досягнути, для цього ти плідно працюєш, тоді вони відносяться до тебе з повагою. Але, коли я приїхав до Польщі п’ять років тому, була інша ситуація: в нашому закладі тоді навчалось лише десь сотня українських студентів, в той час як на сьогодні їх кількість збільшилась разів в п’ять. Тобто, кількість стала значно більшою. Часто буває виникає конфлікт між самими українцями через їх поведінку у чужій країні, бо одні приїхали пізнавати іншу культуру та брати з неї добрі досягнення, коли інші приїжджають на короткий час і їх не хвилює думка місцевих. Тому часто зустрічається зневажання наших до поляків і небажання інтегруватися у життя країни. Щодо Німеччини, то там у людей зовсім інший менталітет, коли у поляків навпаки - схожий на наший. Саме через менталітет, німецьке суспільство розвинуте на іншому рівні. У Німеччині люди ставляться як до рівних, не має різниці з якої ти країни або якого кольору твоя шкіра.
Далі буде…
Наталка Хандусенко
Коментарі
- Коментарі не знайдено
Увійти щоб залишити коментар
Залишити коментар як гість