ТРИДЦЯТЬ ОДИН РІК УКРАЇНА ЛІКУЄ РАНИ ЧОРНОБИЛЯ…
26.04.2017
Сьогодні, 26 квітня 2017 року, усі мешканці міста та району згадують техногенне лихо: аварію на Чорнобильській АЕС. Невиліковними ранами ця катастрофа лягла на сотні життів та природу нашої держави.
Для того, щоб згадати тих, хто віддав своє життя та здоров’я за майбутні покоління і долучився до ліквідації аварії, небайдужа громада зібралася на ходу містом.
Мітинг пам’яті біля пам’ятника ліквідаторам у парку відпочинку м. Знам’янки нагадав усім присутнім про події тридцятиоднорічної давнини. Зі словами вдячності до тих, хто був залучений до усунення причин та наслідків цієї трагедії, звернулися міський голова м. Знам’янки Сергій Філіпенко та заступник голови Знам’янської районної державної адміністрації Олена Грінчак.
Серед тих, хто першими долучилися до гасіння пожежі на ЧАЕС були пожежники, які не мали ані захисної одежі та навіть не знали про ту небезпеку, на яку вони наражаються. Символічно, що саме в цей день лунають слова від начальника міськрайонного відділу державної служби з надзвичайних ситуацій Владислава Ларіонова:
«Тридцять один рік назад сталася надзвичайна катастрофа, найбільша за усю історію людства. Ми не повинні забувати про це. Аварія такого масштабу на сьогоднішній день не змогла б подолати і локалізувати за короткий проміжок часу жодна країна світу. Ми повинні пам’ятати про це, а також про тих, хто, незважаючи на загрозу для життя та здоров’я, врятував світ.»
Голова громадської організації «Квітень-86», яка об’єднує ліквідаторів міста Юрій Фуртак говорить:
«Чорнобиль у кожного чорнобильця у серці. Можливо, це звучатиме цинічно, але я радий, що певна кількість ліквідаторів досі збирається тут у цей день, доживши до нього».
Усіх загиблих на Чорнобильській АЕС згадали хвилиною мовчання та покладанням квітів до пам’ятника.
Знам’янчанин-ліквідатор Віктор Чехлядь говорить про те, що 26 квітня дуже важлива дата особисто для нього, бо він сам пережив цю трагедію. До цих пір його здоров’я загоює рани минулого. Сьогодні він згадує своїх побратимів зі сльозами на очах…
Ольга Полякова
Коментарі
- Коментарі не знайдено
Увійти щоб залишити коментар
Залишити коментар як гість