Полюбіть виноград – будете щасливими!
7.02.2018
Чи знаєте, як пахне молоденький виноград у квіту ?.. Солодко… як перше кохання… - Ці пахощі з ніякими іншими не зрівняти, не сплутати, - розчулено підхоплює мою думку неперевершений природолюб, закоханий у кожну рослинку й травинку, виноградар із багатющим досвідом – Анатолій Голдінов. – Ми йшли з батьком у домашній сад. Він усідався неподалік (інвалід Другої світової війни) та керував моєю роботою: обрізка, чеканка (обривання верхівок), пасинкування (проріджування)…
Усе це п`ятирічний хлопчик пізнав і полюбив на все життя. А ще колекціонував усе, що тільки можна. Доглядав рибок, голубів рідкісних азійських порід, були в нього павичі, канари, чижі… А вже пізніше – якось потрапив на виставку кактусів. – Мене вразив різновид цих дивовижних рослин, - згадує чоловік. – Захопився до нестями: перегодя у моїй колекції було вже дві з половиною тисячі цих непокірних і красивих колючок. Організував і очолив клуб любителів кактусів. Доля розпорядилася так, що ми з родиною опинилися в місті Знам`янці. У дорозі, коли переїзджали, мої улюбленці поморозилися. Не можу вам передати, яка то трагедія! Я ж їх любив, як дітей: це такі рідкісні види, яких уже не знайти й у природі!
У Знам`янці Анатолій Васильович купив будинок, мав роздолля для фантазії та роботи. Посадив виноградник. Зібрав багатий урожай. Відчув душевну потребу поділитися своїм талантом. Помаленьку долучилися до нього знам`янські любителі-виноградарі. Об`єдналися в клуб «Виноградар».
Тут завжди цікаво. Ось сьогодні був конкурс «Виноградна смаковитість». Тож на столах (видно на світлинах) – соки, компоти, варення, джеми, сушений виноград… Переможців, а саме, Любов Євтушок , Віктора Стариченка, Анатолія Настича, нагородили призами – посібниками з виноградарства та чубуками з найновіших сортів винограду.
- Які найбільші грона голубили в своїх долонях? – цікавлюся.
- П` ятикілограмове гроно, величиною понад півметра.
- Що робите з урожаєм? Споживаєте плоди своєї праці?
- Куштую кожний сорт, коли виноград доспіває: а їх дуже багато… Колись прийшла до нас молодичка, закортіло подивитися на наше диво. Я підводжу її до лози, з кожного сорту зриваю ягоду й пригощаю. Потім вона розповідала подрузі, що спочатку подумала, що я скнара,- мовляв, не може дати цілу грону. Але потім , поки все обійшли, то так накуштувалася, що декілька днів про виноград не могла чути. (Скнара виявився мудрецем. Авт.)
Сортів винограду в мене багато. Діти, внуки забезпечені ним на цілий рік. Лишки продаю людям – запомога для сім`ї. Виноградарі розповідали, що торік біля двору садівника зупинилися авта, вийшли незнайомі люди. Кажуть: «Їдемо до Одеси на весілля, продайте винограду». Анатолій Васильович здивувався: «Одеса ж - виноградний край!». А гості: «Ми хочемо вашого винограду!». Та й купили зо двадцять кілограмів. Нині наш виноградар готується з колегами до весни, до нового конкурсу- вікторини «Виноградний всесвіт» - сам так назвав. Цей працелюб – романтик щоліта любується викоханим урожаєм, обласканим благодатним сонцем, напоєним щедротами природи. Він відчуває його пахощі дотепер, називає: ізабельний, суничний, мускатний, зі смаком вишні… « Виноградарство – це велика, глибока наука,- підсумовує,- відмінна від усіх інших рослинних культур. – Люблю досконально все про неї вивчити. Виноградарство – це моє головне, корисне, цікаве захоплення. Моя єдина любов! Хто полюбить його так, як я, - той буде щасливим!
Ольга Плєшкова
Коментарі
- Коментарі не знайдено
Увійти щоб залишити коментар
Залишити коментар як гість