Нова українська школа – нові підходи до навчання і викладання

9.02.2018

У школу дитина приходить уже з великим багажем знань і навичок. Вона вміє розмовляти, їсти, одягатися, вміє оперувати простими знаряддями, доглядає за собою, має навички гігієни. Батьки – це перші вчителі й найкращі психологи для своєї дитини. Що чекати батькам та діткам-першачкам від нової системи освіти вже з 1 вересня? Про це ми говоримо з заступник директора з навчально-виховної роботи НВК «ЗШ № 3 – гімназія» Валентиною Грузін.

- У концепції «Нова українська школа» йде мова про те, що вчителі разом із батьками утворюють тісне партнерство, у центрі якого знаходиться дитина.

Батьки зможуть співпрацювати з учителем та закладом загальної середньої освіти так: брати участь у постійному діалозі, у тому числі – у батьківських зборах; організовувати додаткову комунікацію (групи у месенджерах, інформаційні розсилки, «батьківські зустрічі», обміни книжками та іграми); допомагати в організації заходів, проведенні класних і позашкільних занять.

Коли батьки беруть участь у шкільних заходах, співпрацюють з учителем, дитина бачить, що всі значимі для неї дорослі піклуються про неї. Відтак зростає і впевненість у собі, і самоповага.

Розкажіть конкретніше, на що чекати від нової реформи освіти?
З 1 вересня 2018 року стартує повномасштабна реформа загальної середньої освіти, учні всіх перших класів України почнуть навчатись за новим Стандартом початкової освіти. Він визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчального процесу, логіку його організації тощо. Користуючись Стандартом, учителі розроблятимуть свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів, а директори шкіл –затверджуватимуть робочі навчальні плани.

Серед принципів стандарту: – цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини; – радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість “навченої безпорадності”; – принципи здоров’я та безпеки: формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку – вони мають навчатися в атмосфері взаємної довіри та поваги, без цькувань та насильства. Проект Стандарту передбачає, що між 2 і 3-ою академічними годинами варто проводити рухливі ігри, зазвичай на вулиці. У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд (на засвоєння навчального матеріалу, піти з учнями у музей тощо).

Крім того, проект Стандарту вводить інтегроване навчання у початковій школі. Навіщо вводиться інтеграція? Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по предметно. Тому навчання в початковій школі буде інтегрованим – предмети будуть об’єднуватись довкола цікавих для дитини тем чи проблем. Проект Стандарту вводить інтегрований підхід у навчанні предметів та курсів.

Що таке «інтеграція предметів» і як це розуміти?
Інтеграція предметів уже давно не є чимось експериментальним – тож в українських школах впроваджується не щось абсолютно нове та неперевірене. Як буде реалізовуватись така інтеграція? Пропонується інтегрувати сім освітніх галузей у курс «Я досліджую світ». Ці галузі такі: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережна, громадянська та історична. Звичні для нас “українська мова” та “математика” пропонується теж інтегрувати, але не повністю. 3 4-х годин на тиждень вивчення математики один урок викладатиметься в рамках інтегрованого курсу, а інші три – як окремі навчальні предмети. Так само з українською мовою. Автори стандарту пропонують 2 години цього предмету викладати в рамках курсу “Я досліджую світ”, а решту 5 – як окремий предмет “Українська мова”.

Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу. Що таке компетентності? Стандарт дає таке визначення: це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати навчальну діяльність. Тобто не знання заради знань – а вміння їх застосовувати у реальному житті. Якщо ще стисліше: не «що» ти знаєш – а «як» ти цим вмієш користуватися. Саме тому в Стандарті постійно вказуються прив’язки до досвіду дитини та можливостей застосувати здобуті знання на практиці.

Про які компетентності йде мова?
МОН виокремило десять груп компетентностей, на яких буде ґрунтуватися нова шкільна програма. Список цей достатньо простий і передбачуваний: спілкування державною (і рідною в разі відмінності); спілкування іноземними мовами; математична грамотність; компетентності в природничих науках та технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності; підприємливість; загальнокультурна грамотність; екологічна грамотність і здорове життя.

Роль вчителя має докорінно змінитися більше творчості та автономії. Система шкільної освіти стане максимально схожою на європейську Нова українська школа отримає максимальну автономію. Вчителі початкових класів на чолі із заступником з навчально-виховної роботи Грузін В.В. вже другий рік поспіль зареєстровані та є постійними слухачами онлайн-лекцій на платформі EdEra.

З 1 лютого 2018 року всі вчителі, які будуть викладати в 1 класах у 2018/2019 навчальному році почали проходити онлайн-курси підвищення кваліфікації для роботи в Новій українській школі на інтерактивній платформі EdEra. Стартував курс 3 лютого, його можна проходити в будь-який зручний для вчителя час. Курс складається з шести модулів. Серед тем - Держстандарт початкової освіти, методики компетентністного навчання, інклюзивна освіта. Окремий блок присвячений нейропсихології: науці, що дає змогу вчителю зрозуміти особливості функціонування мозку дитини, виявити причини труднощів у навчанні та виправити їх.

Розмову вела Оксана Войчишина