Медична реформа: виклики 2019 року
7.02.2019
Кожен другий паціент в Україні відмовляється від лікування або відкладає його через брак коштів, а понад 70% відсотків українців вдаються до самолікування – про це свідчать результати дослідження «(Без)коштовна медицина». 29 січня у Києві під час всеукраїнського форуму «Освітня та медична реформи: виклики в 2019 році» йшла мова і про принципи фінансування первинної ланки за кожного пацієнта напряму від Національної служби здоров’я. На сьогодні 25 млн. українців підписали декларації, а 76% з них задоволені вибором свого лікаря.
- Нині змінилось те, що громадяни повірили – можна знайти свого лікаря і не думати як тому лікарю віддячити, - відмітив речник Міністерства охорони здоров’я України Олександр Ябчанка, - на первинній ланці – це працює. Вже перших 149 комунальних і 12 приватних медзакладів підписали угоди з Національною службою здоров’я, а під час другої хвилі ця цифра була в чотири рази більшою, встигли всі. Можемо констатувати факт, що завдання трансформації первинної ланки на 2018 рік виконано.
На початку 2019 року все більше говорять про безкоштовну діагностику – мова йде про 54 послуги (це всі ті послуги, які були на первинній ланці меддопомоги і додаються ще окремі аналізи, інструментальна діагностика і ендоскопічні операції, 6 видів УЗД, 6 видів рентгенологічного дослідження та інше. Лікар первинної ланки при потребі скеровуватиме пацієнта на те чи інше обстеження, а за пацієнтом відповідно підуть і кошти.
Що зміниться для лікарів? Тепер всі вони працюватимуть з новітніми технологіями, для них обов’язково буде забезпечення робочого місця комп’ютером. Все більше впроваджуватиметься електронна картка та електронний рецепт, також за норму має стати електронний лікарняний.
Реорганізацією медзакладів тепер займуться місцеві органи самоврядування, всі бюджетні установи будуть переводитись в статус некомунальних, некомерційних підприємств. Відповідно забезпечення комп’ютерами теж буде у відповідальності місцевої влади.
Госпітальні ради та округи.
Госпітальні округи – це не керівний, а предствницький орган над медзакладами регіонів, а госпітальна рада – це представники власників закладів, які повинні між собою домовитись, як вони будуть господарювати в своєму окрузі. Всі заклади охорони здоров’я певного регіону мають узгодити між собою, які функції вони виконуватимуть, тобто пологи, наприклад, прийматиме один, а хірургічні операції – інший.
- Є сенс створювати первинний центр надання допомоги у громадах, де не менше 15 тис. населення, - зауважила з досвіду регіональна координаторка із питань підтримки реформи охорони здоров’я в Київській та Вінницькій областях Програми « U-LEAD з Європою» Таміла Лепьошкіна. – Громади, де по 3 тис. населення фактично неспроможні утримувати такі центри, тому альтернативою має стати муніципальне співробітництво на межі кількох ОТГ.
Підготувала Оксана Войчишина
Коментарі
- Коментарі не знайдено
Увійти щоб залишити коментар
Залишити коментар як гість