Зворотний зв'язок з журналістами сайту - komorainfo@i.ua

komora.info

komora.info

інформаційний сайт знам'янщини

Події

Майдан 18-20 лютого. Як усе було

18.02.2019

Сьогодні минає 5 років від ночі Апокаліпсису. Для багатьох людей вона стала страшним видінням, яке не переказати, але не забути ніколи. Події з 18 на 19 лютого 2014-го року більшість очевидців називає «найстрашніша ніч на Майдані». Саме тоді кілька тисяч Героїв втримали Майдан від останньої зачистки. 

У соцмережах є тисячі груп, які мають своїх прихильників, серед  них одна Майдан 18-20 лютого. Як усе було. (https://www.facebook.com/maydan18february/) Саме там багато спогадів очевидців, саме там просять один одного не лишати, не виходити з групи, а разом пригадувати, а вже і жити зі спогадами п’ятирічної давнини.

У цій фейсбук групі багато вражаючих фото, а ще більше слів, написаних про події чесно і правдиво. Ось один із записів від 18 листопада 2014 року, де Lena Shykova пише: «Син ввечері з 18 на 19 лютого поїхав з Хмельницького у Київ. На трасі даїшники робили завали. Люди ( їхали машини зі Львова та Тернополя) розбирали ці завали і проривались. Наші встигли прослизнути в Київ. Прийшли на Майдан, там було погано. Людей було мало, суцільна стіна беркутівців. Шини горять, він став поряд з хлопчаками (« мамо, вони були такі маленькі, як два горобці, з деревяними щитами, їх рятували шини, що палали, через дим нічого не видно, але це був хоч якийсь захист, кидали камінці в той бік».) Це було безумство хоробрих. Потім мій син вже сказав, що було страшно. Страшно стояти там, але  ще страшніше піти звідти.»

Ще одна жіночка пригадує: « Моя мама там була тієї ночі.  78 років. Почула по Громадському «Київ вставай!» і поїхала. Зрозуміло, що  толку з неї там було мало, але е поїхати вона не могла. Добиралась вона туди цікаво: о першій ночі йшла пішки по вул. Артема, повз проїздив черговий тролейбус, який просто чистив дроти від імли. Він зупинився. Спитав, куди вона йде і підвіз.»

Того часу у мережах майже не було закликів «Київ вставай!», бо ті, хто там були, розуміли, що закликають на вірну смерть. Більше слідкували за тими повідомленнями, які і де тітушки, скільки їх, куди і які ліки потрібні, а ще на автоматі прохали безліч разів про шини, шини, шини… А з Майдану все більше дружини, дівчата, матері чули: «Поки живий…»

Одна з жінок пише: «Чоловік вперше зателефонував сам далеко після 8-ої, і сказав, що приїхали львів’яни, у них зброя і тепер все буде добре… Починався день, який передував ще страшнішому дню, ніж та ніч – останньому дню життя для Небесної сотні.»

Ще досі у повітрі висить питання – Що зупинило тих нещадних вбивць? Чого беркут тоді так і не дотис захисників Майдану?

Підготувала Оксана Войчишина

Фото з фейсбук групи - https://www.facebook.com/maydan18february/

 

 

Загальний рейтинг (0)

0 из 5 звезд

Залишити коментар як гість

Вкладення

Оцінити статтю :
0 Character restriction
Your text should be more than 20 characters
  • Коментарі не знайдено
Комора

Новини Знам'янщини

Форма обратной связи

Ваше ім'я
Ваш email
Ваш телефон
Повідомлення

Ми в соціальних мережах

"Сайт створено за підтримки багатьох партнерів і друзів, у тому числі - програми "Активні Громадяни" Британської Ради в Україні". (с) 2016. Made by Oranges