ПАМ’ЯТІ ТИХ, КОМУ ВІЙНА ЗЛАМАЛА КРИЛА

9.05.2019

Сьогодні, 9 травня 2019 року, у Знам’янці відзначили День перемоги. День, коли ми вшановуємо усіх тих, хто своїм життям захистив наше майбутнє.

Офіційним закінченням Другої світової війни вважається 2 вересня 1945 року, коли остання держава, яка була залучена до бойових дій – Японія підписала акт капітуляції. Але щорічно 9 травня віддають шану загиблим та вклоняються низько до землі живим ветеранам. З нагоди цього дня у Знам’янці відбувся мітинг пам’яті, під час якого вшановували ветеранів нашого міста.

Сьогодні їх залишилося лише 15 чоловік, яким вже за 93 роки, а одному з них - Георгію Сторожуку у грудні 2019 виповниться 100 років. Саме їх подвиги згадували під час урочистих заходів біля міського Палацу культури. Зі сцени лунали імена: Григорія Машковського, Олександра Четвертака, Михайла Сидельника, Миколи Смірнова, Василя Кондратенка, Григорія Мирошниченка, Віктора Чорного, Георгія Сторожука, Софії Куценко, Василя Приходька, Андрія Писаревського, Івана Босненка, Клавдії Соломахи, Миколи Склярова, Марії Бобрової, яким усі присутні подарували квіти на знак шани за їх подвиг.

До Другої світової війни було залучено 67 держав, а кожен шостий громадянин України загинув у бойових діях. Всього за 6 років своє життя віддали 60 мільйонів людей. На знак перемоги над загарбниками та єднання усіх народів на сцену біля міського Палацу культури вийшла дівчина-символ України, яка зібрала навколо себе дітей у національних костюмах, як уособлення єднання націй заради спільної перемоги.

До слова були запрошені представники влади: міський голова Сергій Філіпенко та помічник Народного депутата України Олеся Довгого, Андрій Клименко. Ганна Бабійчук – голова міської ветеранської організації, теж привітала усіх присутніх зі святом.

Про важливість цього дня розповідає ветеран війни Микола Смірнов:

«Цей день дуже важливий, бо це – День перемоги, коли закінчилася війна з фашизмом. Війна була дуже складною для усіх і загинуло багато людей. Все ж таки є ті, хто залишився живим. Ви не уявляєте наскільки складно було пережити роки воєнних дій, але головне те, що скільки ми житимем, ми будемо відзначати День Перемоги. Мені вже 96 років, але щороку я намагаюся бути тут і віддавати шану загиблим та живим. Мені дуже хочеться, щоб наші діти та наступні покоління жили у мирі та злагоді».