На Кіровоградщині археологи досліджують курган “Лита могила”

28.08.2019

З липня 2019 року на місці кургану “Лита могила” працює Центральна скіфська експедиція Інституту археології НАН України (керівник – кандидат історичних наук Ю.В. Болтрик), ініційована Кіровоградською обласною радою з нагоди відзначення 80-річчя створення області.

У рамках урочистих заходів до 80-річчя створення області, серед іншого, вирішено встановити пам’ятний знак на місці вже у 2019-му році, де розташовувався курган “Лита могила”. Це – перша археологічна пам’ятка, розкопана на теренах Російської імперії. Вона має непросту історію досліджень. До того ж, сучасною емблемою області є золота платівка у вигляді орла, що походить з Мельгуновського скарбу 7 ст. до н.е., виявленого у верхньому шарі кургану. Речі з цього скарбу мають унікальну історію, оскільки є військовими трофеями, здобутими скіфами у Передній Азії.

Експедиція 2019 року є четвертою серед тих, хто досліджував цей курган. Першими були роботи ініційовані генерал-поручиком О. П. Мельгуновим у 1763 році. Пізніше, пам’ятку досліджував В. Ястребов – відомий краєзнавець, викладач Єлисаветградського Реального училища. Він, за дорученням Імператорської археологічної комісії, у 1892 році провів дослідження, що мали з’ясувати контекст археологічної пам’ятки і відкрив у тілі кургану поховальну камеру (катакомбу) 4 ст. до н.е.

У 1990 році доцент Кіровоградського Педагогічного університету Н. М. Бокій (учениця О. І. Тереножкіна) дослідила залишки насипу та відкрила кільцевий рів навколо кургану. Цього сезону, у 2019 році, дослідженнями Центральної скіфської експедиції з’ясовано, що “Лита Могила” (або “Червона могила”, як її ще називають) справді знаходилася на місці, де планується встановити пам’ятний знак, оскільки до того виникали сумніви у її локалізації. Були перевірені аномалії, зазначені геофізиками, які працювали тут у 2018 році. Ці аномалії виявилися не археологічними.

Важливо, що вдалося з’ясувати обставини, пов’язані з двома етапами існування пам’ятки. Зокрема, традиційна версія – про існування ливарної майстерні у тілі кургану у 7 ст. до н.е. – не підтвердилася. Натомість, підтвердилося припущення, висунуте академіком Г. Ф. Міллером у 18 ст. про розташування у кургані складної поховальної споруди, яка була спалена. Науковці припускають, що споруда, вірогідно, являла собою зрубну конструкцію, або кілька конструкцій, розташованих одна в одній. Про високу температуру горіння споруди свідчить численна кількість склоподібної глиняної маси, виявленої у підкурганній поверхні.

Експедиція Інституту археології НАН України також виявила складну поховальну конструкцію другого етапу існування кургану (4 ст. до н.е.), до якої ведуть мінімум дві вхідні ями. Рів, відкритий Н. М. Бокій, учені також датували етапом 4 ст. до н.е. На це вказує не лише наявність матеріалу цього часу, але й розташування катакомби у центрі рову, тоді як спалена дерев’яна конструкція 7 ст. до н.е. зміщена на південь стосовно центру кургану.

http://www.nas.gov.ua