ДІЄВА ДОПОМОГА ВОЛОНТЕРІВ ЗНАМ’ЯНЩИНИ У ВОЄННИЙ ЧАС (частина III)
27.03.2022
Коли у загрозі життя і щодень сотні біженців їдуть жити до Знам’янки, ми бачимо милосердя всіх людей. Не можуть осторонь бути і ті, хто за своїми пориваннями молиться за Україну – духовенство. Сьогодні історія про настоятеля храму Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ отця Івана Проця (м. Знам’янка).
Розмовляємо в дорозі, в машині. Кермуючи автівкою от. Іван ділиться: « Від початку війни мав поїздку до моєї рідної батьківщини на Західну Україну. Відвіз до мами двох синів. Дві доби тримав у руках телефон і читав всі підряд новини, майже не спав. А тоді піднявся і в один момент вирішив – треба щось робити… Завів машину і поїхав. Під колесами були Львівщина, Тернопільщина, спілкування з однодумцями Стрийської єпархії, Тернопільської семінарії, Львівського обласного гуманітарного штабу, Гуманітарного центру імені Св. Миколая Чудотворця м. Кропивницький УГКЦ (о. Іван Третяк), Андрій Проць. Я щиро дякую також жителям та парафіянам м. Знам'янка та с. Володимирівка, всім, хто допомагає фінансово на пальне. Завдяки Вам багато гуманітарної допомоги привезено на Знам’янщину і нині роздається всім потребуючим.»
На сьогодні десятки родин з м. Бучі, Костянтинівки, Харкова, Луганщини та Донеччини вже отримали гуманітарну допомогу, яку настоятель храму привіз і поділився у Знам’янці.
- Дякую, і навзаєм молюсь за життя і здоров’я цього доброго чоловіка, - зі сльозами на очах промовляє переселенка з Харківщини пані Людмила Михайлівна. - Ми пережили години, які навіть пеклом назвати не можливо, це рятування життя, це виживання під снарядами… (плаче) Я вірю в те, що вбивства людей зупиняться, бо українці об’єднані в своєму великому пориві жити в мирі!
Пошук гуманітарної допомоги для настоятеля храму Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ зараз відбувається цілодобово, волонтери щоденно оформлюють, сортують та розподіляють допомогу. Переважно це родини з дітками, тому у пакетах найчастіше дитяче харчування, засоби гігієни для діток, одяг. Чимало родин, які складаються тільки з мам та діточок – вони в центрі уваги парафіян храму.
- Молитва, розум і воля – це все чим ми зараз маємо жити, - додає о. Іван, - у молитві все: віра, надія і найбільша заповідь – це любов. Розум – то тверезість думок всіх, хто на передовій, волонтерів та людей, хто підтримує інших. Ми розуміємо, що кожен має оцінювати і розуміти в чому він може допомогти і кому. А про волю, що казати – ми вільна нація! І це без коментарів…
Всі, хто нині у скрутних життєвих обставинах через вимушений переїзд, телефонуйте за тел.099-655-73-83 (отець Іван Проць).
Спілкувалась Оксана Войчишина
Коментарі
- Коментарі не знайдено
Увійти щоб залишити коментар
Залишити коментар як гість