Заїдання та переїдання: нейропсихологія та психотерапевтичний погляд на проблему

10.02.2025

Ми всі час від часу стикаємося з ситуаціями, коли їжа стає способом заспокоєння. Але, коли цей механізм набуває хронічного характеру, він може перетворитися на серйозну проблему — заїдання або переїдання. Що відбувається в нашій голові, коли ми «їмо емоціями», і як можна впоратися з цією проблемою з нейропсихологічної та психотерапевтичної точки зору? Про це сьогодні розповість психологиня Дарина Клименко.

Нейропсихологія: чому ми хочемо їсти, коли не голодні?

Нейропсихологія пояснює заїдання та переїдання через роботу нашої нервової системи, а зокрема — через механізми, які контролюють емоційні реакції, задоволення та стрес. Відповідальний за ці процеси мозковий центр — це лімбічна система, зокрема гіпоталамус, який регулює апетит і відчуття голоду.

Коли ми переживаємо стрес чи сильні емоції (страх, тривогу, депресію), наш мозок іноді не може ефективно справлятися з ними через відсутність інших інструментів для емоційної регуляції. У результаті людина починає шукати заміну, і їжа стає одним із способів «вгамувати» емоційну потребу. Їжа, особливо та, що містить вуглеводи та жири (шоколад, чипси, смажене), стимулює вивільнення дофаміну — гормону щастя, який забезпечує короткочасне відчуття задоволення та розслаблення.

Цей механізм працює як позитивне підкріплення: ми отримуємо миттєве полегшення від стресу, що формує звичку їсти, коли ми не голодні, а просто хочемо зняти напругу. Цей цикл, якщо його не контролювати, може призвести до хронічних розладів харчової поведінки.

Психотерапевтичний підхід: як зупинити «заїдання» емоцій?

З психотерапевтичної точки зору, заїдання та переїдання — це не просто фізіологічна потреба, а й емоційний механізм захисту. Люди часто використовують їжу як спосіб справлятися з емоціями, коли їм важко або страшно справлятися з ними по-іншому.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) часто використовує техніки, які допомагають розпізнати ці емоційні звички. Наприклад, навчання тому, щоб людина могла усвідомити моменти стресу або тривоги й зрозуміти, чи є ці емоції реальними «потрібними» для їжі, чи це просто автоматичний рефлекс на дискомфорт.

Гештальт-терапія, з іншого боку, акцентує увагу на усвідомленні людиною власних емоцій і реакцій. Важливо навчити себе не ховатися за їжею від своїх почуттів, а навпаки — вчитися їх переживати і приймати. Психотерапевт може допомогти клієнту знаходити здоровіші способи справлятися зі стресом, такі як фізична активність, творчість або медитація (якщо це підходить).

Емоційно-фокусована терапія зосереджена на тому, щоб допомогти людині виявити та виразити свої емоції більш конструктивно, замість того щоб «заглушати» їх за допомогою їжі. Таке усвідомлення своїх почуттів, а також розвиток навичок управління стресом без застосування їжі, дозволяє людині зменшити залежність від харчових тригерів.

Як побороти заїдання та переїдання? Практичні поради

Момент усвідомлення. Перше, що потрібно зробити — це усвідомити, що заїдання є реакцією на емоції, а не на реальний фізіологічний голод. Спостерігайте за своїми емоціями, щоб зрозуміти, чи дійсно ви хочете їсти, чи просто шукаєте спосіб «заїсти» почуття стресу чи тривоги.
Структуруйте свій день. Встановіть чіткий режим харчування. Регулярні прийоми їжі дозволяють уникнути гіпоглікемії (зниження рівня цукру в крові), що може викликати сильну тягу до їжі.
Заміна шкідливих звичок. Замість того, щоб звертатися до їжі, спробуйте інші методи зняття стресу: прогулянка на свіжому повітрі, йога, малювання або будь-яка інша діяльність, яка вам приносить задоволення.

Розвиток навичок емоційної регуляції: Вчіться справлятися з негативними емоціями без їх пригнічення. Робота з психотерапевтом може допомогти вам знайти більш здорові способи виражати емоції та взаємодіяти з ними.
Підтримка соціального оточення: Спілкування з близькими або групами підтримки може допомогти зменшити відчуття самотності, яке іноді є тригером заїдання.

Висновки

Заїдання та переїдання — це не лише фізіологічні, але й емоційні механізми. Вони виникають, коли ми шукаємо спосіб впоратися з емоціями, не знаючи іншого способу. Підхід до цієї проблеми має бути комплексним: від нейропсихологічного розуміння процесів в мозку до психотерапевтичної роботи, яка допомагає змінити паттерни поведінки. Це процес, який потребує часу та зусиль, але з належною підтримкою та самосвідомістю можна подолати ці труднощі і знайти більш здорові способи взаємодії з емоціями та потребами організму.

Контакти лікарки-психологині, психіаторки та гештальт-психотерапевтки Дарини Клименко

Тел. 0996572176 Instagram: darinasosnovskaya

ФБ: https://www.facebook.com/darina.psychotherapy

Також читайте:

ПСИХОЛОГІЯ САМООБМАНУ: ЯК ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ МОЖЕ ЗМІНИТИ ВАШЕ ЖИТТЯ

ОСОБИСТІ КОРДОНИ: ЩО ПРО ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ?

Підписуйтесь на щоденні новини Знам'янщини у фейсбук - KOMORA.INFO