Виноградний рай Анатолія Голдінова у Знам’янці

27.08.2018

Власна справа – то джерело, яке має неосяжну глибину і силу. Такою великою силою любові до виноградарства охоплене серце знам’янчанина Анатолія Голдінова. На 6 сотках землі чоловік вирощує 107 сортів.

Для Анатолія Голдінова Знам’янка стала містом, де завжди вважали, що це не край виноградарства і найбільше, що можна очікувати – вирощувати ізабельні сорти. Довелось чоловікові доводити зворотнє…

Родом затятий виноградар з Душанбе ( Таджикистан), де полюбляють виноградну лозу і знають як за нею доглядати. Маленький п’ятирічний Толік, допомагаючи татові-фронтовику (автор – після війни батько отримав важке поранення ніг) лазив по верхівках лози і за вказівкою батька обрізав її. Саме тоді у майбутнього майстра справи виник хист і розуміння як доглядати за виноградом, а у 7 років – це став його обов’язок. Так повелось до 25 років. Потім дім знесли, сім’я отримала квартиру і настала пауза у хобі юнака. У 1991 році розпочалася війна, а 1998 року довелось виїздити з країни, Анатолій поїхав на Батьківщину дружини у Знам’янку. Ще 10 років він мріяв розводити виноград вже тут, але не було власної землі, а у 2008-му він купив будиночок з невеличкою земельною ділянкою поряд.

Я вирішив провести експеримент. Купив декілька гарних сортів і посадив, почав застосовувати правильну агротехніку. Виноград – це не бур’ян, який втикнув у землю і один раз полив. Він дуже потребує догляду,- розповідає Анатолій Голдінов, - лікувати, обрізати, вкривати на зиму, кільчувати, підвязувати, – багато всього у турботах для якісного врожаю.

Торкаючись кожної достиглої грони, чоловік ніби боїться пошкодити її, знає кожен сорт поіменно – «Ромео» і «Дашуня», і «Таня», і «Монарх», і «Сенсація» - всього і не повториш за господарем… Все нове підписане бірками, ведеться облік сортів у спеціальному журналі. За кілька хвилин у винограднику, як на не знавця, можна заблукати у коридорах лози, адже всі грона ніби однакові на вигляд - сині, білі і рожеві…

Прививати одну бруньку до старої лози та потім розвивати цілу лозу – то звична справа Анатолія Голдінова, він фанатично займається розведенням, знає десятки селекціонерів в Україні і далеко за її межами. Останньою новинкою виноградаря став японський сорт «Золотий пальчик японки», який має витончено жовті невеликі ягоди на одній гроні. Крім того, у цьому сорті поєднався ніби карамельний насичений смак і ніжний аромат цукерки.

Майстер своєї справи не розводить винних сортів винограду, а займається лише столовими. Вірить, що, можливо, колись онук Олександр, який нині у другому класі, підхопить знання діда.

Селекція винограда – дуже кропітка робота. Треба поєднувати пилок з різних сортів, потім дочекатись гібридне насіння, а це не менше кількох тисяч штук, щоб проросло одне чи два добрих, всіх інші просто не виростуть, - ділиться тонкощами справи Анатолій Голдінов.

Кожен новий сорт винограда для Анатолія Васильовича починається зі знайомства. Він дізнається, хто батьки винограду, звідки генетика роду так званої «мами» та «тата». Буває щастить, і привита брунька вже у перший рік росту дарує грону, тоді радості господаря немає меж.

Вже кілька років на базі міського Територіального центру (керівник Тетяна Костікова) працює клуб виноградарів, саме Анатолій Голдінов був його засновником. Зараз від весни до пізньої осені проводить практичні заняття всім членам клубу у себе вдома. Багато хто став послідовником справи майстра і має власні виноградники у Знам’янці.

Якщо я починаю чимось захоплюватись у житті – все дуже грунтовно. Колись я розводив голубів, співучих птахів, потім рибок, а ще кактуси. Як я був малий, намагався колекціонувати все – навіть змій. Одного разу приніс додому змію розміром у півтора метра. (авторське – сміється) Щодо кактусів, то колись я потрапив на виставку, де побачив фантастичні форми та квіти саме кактусів. Я почав їх колекціонувати, потім став головою цього клуба, зібрав 2,5 тис. кактусів, я і на Україну з ними приїхав, та, на жаль, по дорозі вони майже всі замерзли. Ось зараз тільки кілька видів у мене росте у горщиках між виноградниками, ділиться – Анатолій Васильович.

Маючи гарний досвід організаційної роботи, виноградар вирішив і у Знам’янці заснувати клуб, у цьому допомогла Тетяна Костікова, яка надала приміщення. Так вже 5 років працює клуб «Виноградар». Були і ті, хто відмовляв ініціатора передавати свій досвід, а тримати монополію, але то не до душі Анатолію Голдінову, він називає таких людей «торгашами», а не фанатами.

Є у винограднику Анатолія Васильовича дуже гарні великі грона сорту кишмиш «Велес», кожна грона може досягати до 5 кг, ягоди дуже смачні з мускатним ароматом. Минулого року на виставці до Дня Незалежності України господар представив грону 65 см. Цього року 24 серпня знову на виставці Анатолій Голдінов дивував перехожих гарним врожаєм та пригощав і продавав своє солодке багатство, щоб всім було до душі, щоб не лишилось у Знам’янці тих, хто ще й досі вважає, що тут виноград не росте.

Оксана Войчишина