Поліна Панасенко: «Я часто бачу сни і мені постійно здається, що я чемпіонка і я дуже гарно танцюю.»
16.12.2019
Більше 7 років юна знам’янчанка Поліна Панасенко є вихованкою спортивного танцювального клуба Аліни Вустілки та Євгена Суботіна. Якщо за цей час перелічити нагороди, якими нині гордиться вся родина танцівниці, то це чотири десятки тільки кубків.
- Я від самого дитинства танцюю, як тільки дома лунала музика, я одразу починала рухатись. Моя мама Інна у 4 роки віддала мене займатись танцями, - розповідає Поліна.- Я завжди дуже любила дивитись, як танцюють професіонали дорослі і коли почала їздити на змагання, лишалась на друге відділення, щоб подивитись, як будуть змагатись доросліші від мене.
Зараз Поліні 12 років і вона тренується чи не щодень по 6 тренувань на тиждень, з яких два рази у Кропивницькому. Дуже добре пригадує свій перший вальс, де було і важко, і страшно, але не говорила батькам, що більше не піде на заняття з танців.
- Бувають періоди, коли тренування стають нестерпними, хочеться лишити все і навіть в очах сльози, - продовжує розповідати Поліна, - але я розумію, що у мене це виходить і досить непогано. Я була багато разів у парі з партнером, але зараз я тільки почала танцювати з Денисом Бабаком, тому на багатьох чемпіонатах виступаю сольно.
Дуже успішно Поліна на змаганнях різних рівнів презентує свою майстерність саме як сольна танцівниця спортивних танців.
- Танці та тренування займають дуже багато часу, зазвичай тільки о 21 годині я починаю вчити уроки… Мені дуже допомагає мама, вона турбується про мої зачіски та макіяж для вдалих виступів. Я маю чимало власних суконь в яких танцювала і танцюю зараз. Деякі з них мені шила мама сама, а інші - майстрині на замовлення. Професійне взуття коштує близько 2,5 тисяч грн., тому ми продумуємо одразу образ, щоб підходило все разом . - ділиться Поліна. - Я довіряю своїй мамі.
Завжди цікаво дізнаватись, а про що думають спортсмени, коли виконують свій танець на змаганнях? Поліна запевняє, що у період 3-5 хвилин звучання музики думати ніколи, бо ноги рухаються так швидко, що все робиться майже автоматично, а головне – отримується задоволення від успішного виконання всіх елементів. Один танець можна готувати тривалий час, тільки під час одного тренування по 5 раз повторюється все-все.
Поліна мріє стати у майбутньому тренером з танців, вона дуже прагне не тільки вибороти титули і кубки, а й надалі колись почати вчити маленьких знам’янчан танцювати.
- Я дуже люблю танцювати румбу і факстрот, кожен рух і гармонія у цих танцях пластичні, це дозволяє бути м’яким і ніжним, як мені подобається, - розповідає Поліна. - Я хочу бути схожа на свого тренера Аліну, інших кумирів не маю. На всіх змаганнях продовжую насолоджуватись дорослими парами, які дуже професійні, але щоразу, коли їду на змагання, я дуже хвилююсь. Не знаю, як побороти свої нерви, але щоразу розумію, що треба зібратись.
Поліна переконує, що ніколи не рахувала свої перші місця, які отримала як нагороду і ось, як ми в неї запитали про загальну кількість нагород – розгубилася. Подумала і пригадала, що зрідка вона на сольних змаганнях у своїй віковій категорії друга чи третя, в переважній більшості тільки перша.
- Я знаю ціну за перші місця – велика витримка і мої зусилля. У дівчат часто зірвані нігті на ногах і травми колін, спорт не любить слабких і нудних людей. Ось мої кубки, їх більше 40, кожен з них має таблички з яких саме змагань він був привезений. Тут тільки за 2019 рік є кубок за перше місце у змаганнях в Олександрії (23 листопада), у Кропивницькому, у Знам’янці. Буває таке, що за одні змагання я отримую по 4 кубки. Я дуже вдячна своїм тренерам, жодні змагання не проходять без їх дуже сильної підтримки, я знаю, що ніколи б не стала такою успішною без їх зусиль також. Я хочу навчитись танцювати гарно пасодобль, тому ще багато треба зробити і повчитись нового. Я часто бачу сни і мені постійно здається, що я чемпіонка і я дуже гарно танцюю.
Спілкувалась Оксана Войчишина
Коментарі
- Коментарі не знайдено
Увійти щоб залишити коментар
Залишити коментар як гість