ЛЮКИ? НЕ ПРО НАШЕ МІСТО! (ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА)

15.12.2017

Наше видання завершує цикл статей про стан люків у нашому місті. Сьогодні ми розповідаємо історію десятирічної давнини, але ту, яка є актуальною і на сьогодні.

Говорить Тетяна:

«Десять років тому зі мною сталася прикра історія. Я зранку йшла на роботу (мешкаю по вулиці Калинова, 109) і була дуже уважною, оскільки помітила, що люки біля мого будинку прикриті дерев’яними дощечками. О 14 годині я поверталася додому, оскільки знаю, що люки закриті, то я особливо і не звертала уваги на них. Я і не думала, що в цей час дощечки вже замінили на шматок жесті і, ступнувши, впала у люк. Напевно, той шматок тонкого заліза трохи мене втримав від сильного падіння. Вибратися з ями мені допомогли мої сусіди, і поклали мене на лавку біля будинку. Викликали швидку і після обстеження виявилося, що я зламала два ребра. 24 дні мала перебувати у лікарні і проходити курс лікування. Тодішній начальник ЖЕКу попросив мене нікуди не звертатися і не писати заяв та пообіцяв, що оплатять лікування і закриють люки. Але, лікувалася я власним коштом, а люки досі не закриті.»

Тож, історія десятирічної давнини триває і досі. Той люк, у який впала Тетяна відповідним чином не закритий. Самі мешканці будинку поклали на нього каміння, боячись, що хтось знову туди потрапить.

До уваги читачів фото люка: