Знам’янчани та олександійці про Масляну

10.03.2019

Добігає кінця тиждень Масляної, тож ми вирішили поцікавитися у знам’янчан та олександрійців, як вони провели цей тиждень? Що для них взагалі означає Масляна? Для того, щоб отримати якомога більше інформації, зробили соціологічне опитування. Журналістка Юлія Опацька опитала вісімдесят осіб, віком від п’ятнадцяти до дев’яноста років.

За результатами цього соціологічного дослідження лише 4% опитаних мною людей дотримуються Масляної. Сорок чотири відсотки розповіли про те, що ходять в гості під час Масляної до своїх друзів, кумів і родичів, печуть млинці. Розказали, що Масляна – це прощання із зимою і зустріч весни.

54% сказали, що взагалі не дотримуються традицій Масляної і практично нічого не знають про те, чим особливий цей тиждень.

«А Масляна – тиждень, що передує початку Великого посту, так би мовити перехід від такої вседозволеності в харчуванні, коли дозволяється їсти все, до посту. Святитель Кипріан Карфагенський сказав: «Кому церква не мати, тому Бог не батько.» Церква – це наша мати, яка нас виховує, годує, вчить, приводить до Отця Небесного. Церква знає, що ми за своїм духовним станом немовлята, ми іще дуже слабко тримаємося на ногах в духовному житті і тому, встановлена Масляна, під час якої відміняється навіть піст у середу і в п’ятницю, якого православні люди дотримуються протягом усього року, щоб для нас не було це тяжко, щоб людина перед постом набралася сил. Цей тиждень встановлений церквою, не тільки для того, щоб ми їли сметанку і млинці. Ми також повинні протягом цих семи днів з усіма людьми примиритися.» - пояснює архимандрит диківського Свято-Богоявленського монастиря Амвросій.

Під час опитування розділилися думки навіть стосовно того, скільки триває Масляна. Варіанти відповідей коливалися від трьох днів до тижня. Як стало помітно з дослідження, ці відповіді зовсім не залежали від віку. Про те, що не можна їсти на Масляну відповіли теж абсолютно по-різному. Молоді люди (від 15 до 19 років) говорили, що на Масляну не можна їсти масла. Люди старшого віку (від 50 до 70) років, теж в переважній більшості своїй не знають, що за православними канонами є якісь обмеження в харчуванні в цей тиждень.

«Перед масляною дозволяється вживати і м’ясні продукти і молочні, тобто їсти можна все. Під час масляного тижня, м’яса вже їсти не можна, але дозволяються яйця, сир, молочні продукти.Через це, тиждень і називається Масляна». – Нагадує отець Амвросій.

Проте, були й ті, хто розповідав, що в цей період вже не можна їсти м’яса. Це були люди віком від 25-ти до 45 років, а також одна бабуся (88 років). Вона єдина людина такого віку, яка відповіла, що Масляна – це перехідний період перед Великим постом.

Більшість людей, які відповідали на запитання, проводять тиждень Масляної вдома, в колі найрідніших людей. Молоді люди частіше проводять тиждень Масляної на гуляннях і ярмарках. Старші - ходять в гості з млинцями до родичів.

Чи не перечать народні гуляння релігійним законам, запитуємо у священика: «Традиція, яка не порушує православної традиції, вона людині нічим не нашкодить. Тобто, якщо є така традиція, піти до тещі або до зятя із млинцями, то це ж прекрасно. Принести млинці, прочитати «Отче наш», попросити пробачення один в одного, сісти за стіл, скуштувати цих млинців, подякувати Богу і з миром зустріти цю Прощену неділю. Або сходити на ярмарок, скуштувати різні смаколики, самому когось пригостити, порадіти – в цьому немає нічого гріховного. Все, що не порушує нашої совісті, Богом не заборонено.» - відповідає от. Амвросій.

Взагалі, 50 відсотків з опитаних, сказали про те, що після Масляної починається Великий піст, втім, знову ж такий, лише 3% дотримуються посту повністю. Третина з тих людей, які брали участь в опитуванні, відповідали, що й так сидять на жорстких дієтах, через низькі заробітні плати і пенсії. Звідси, можна зробити висновок, що для багатьох, піст – це, як казала одна, з моїх опитаних пенсіонерок: «коли неможна нічого їсти…» Проте отець Амвросій наголошує: «Буває так, що людина дізнається про Бога, визнає, що вона більшу частину свого життя провела в гріхах і вона хоче приносити Богу каяття і починає брати на себе пости, які йому не під силу. Потрібно знати, що Бог, звісно, вимагає від людей праці. Постів і молитов, але посилам людини».

До того ж дієтолог Маргарита Клімчук зауважує: «Обмеження в їжі є, безперечно, корисними з медичної точки зору. Справа в тому, що взимку в нас один режим харчування, в основному, білково-жировий, то влітку він змінюється на білково-вуглеводний з високим вмістом клітковини. І щоб перелаштуватися, з одного режиму на інший організму потрібне перезавантаження, на те, щоб змінити стиль харчування. Тому, тимчасове обмеження кількості білка в нашому раціоні дуже доречно в весняний період. Невелике обмеження білка піде лише на користь, через те, що безперервне вживання м‘яса у великій кількості пов’язано з онкологією кишечника і атеросклерозом і надмірною кількістю шкідливого для нас холестерину. Тому, однозначно, тимчасове обмеження білкової їжі буде корисним».

Проте, піст і дієту, все ж варто відокремлювати, адже ці дві процедури мають абсолютно різні покликання. Дієта призначена для того, щоб очистити і привести до ладу тіло, а піст покликаний налаштувати душу.

Саме тому, постом може називатися не тільки обмеження в меню.

«Під час посту найголовніше - звернути увагу на те, як ми спілкуємося з близькими людьми. Щоб не було у нас ворогів, щоб ми першими надавали руку допомоги пробачали, не мали в собі пам’ятозлобства і гніву. Якщо ми так будемо себе поводити, тоді й малі наші пости і молитви будуть приємні Богу. Коли ж людина поститься, а в собі несе злобу, ненависть, образу, то це неправильний шлях» - доповнює отець Амвросій.

Стосовно того, чи вважають люди себе віруючими – 60% опитаних, сказали про те, що знають, що Бог десь є, втім особливих релігійних правил в своєму житті не дотримуються. 36% відсотків, сказали, що в Бога не вірять. Лише незначна частина опитаних сказала, що ходить до церкви регулярно. «Людям в тому, що вони не знають не докориш і не осудиш, бо сімдесят років наукового атеїзму, який пропагувався в кожному закладі, коли не дозволяли ні хрестити дітей, ні ходити в храм причаститися - це все дає свої плоди. Але зараз народ відроджується, православ’я відроджується. Можна і по телебаченню побачити проповіді священиків. Навіть літургії на великі свята, такі як Великдень, Різдво, можна подивитися. Є навіть православні телеканали, які віщають тільки Божественні і духовні істини. Люди чують слово Боже і вони відроджуються.

Зараз ввійшло у звичай, що використовуючи соціальні мережі, один одному йде розсилка: «Пробач мене… Пробач мене…» і всілякі такі красиві картинки. Нібито жарти, але людина вже розуміє, що в цей день треба з усіма примиритися, всіх пробачити» - говорить отець Амвросій.

Хочеться сподіватися на те, що ми люди - справді з часом оживемо в духовному сенсі. Навчимося милосердю до оточуючих, будемо уважніші до того, хто ми є. Яка наша мова? Які наші традиції і в чому їх сенс? Адже це так важливо, знати непідробні традиції і віру наших предків. Знати і берегти.

Юлія Опацька