Олена Колтик: «Захоронювати відходи - це точка неповернення, яка веде до створення країни відходів»

6.03.2021

Смітити чи не смітити?! Майже риторичне питання, про яке говорять звідусіль, ніби знають відповіді, втім, від родини до рівня держави в Україні всі розказують, як поводитись зі сміттям...

Досить часто розуміння дбайливого ставлення до навколишнього світу починається з внутрішнього переконання, коли людина вирішує для себе: кинути чи не кинути папірець, пляшку чи недопалок на дорогу. Моя знайома вже майже рік живе за системою мінімалізму, де людина по мінімуму ставиться до всього, що купує, споживає і відповідно викидає з ужитку. Говорить, що пакети з маркетів вже давно не купує, сортує сміття вдома на пластик, папір і органіку, і навіть у Києві знайшла пункти, куди це все віддає, здає і продає. На це треба чимало часу, а ще бажання, однак подруга говорить, що в такій системі значно уважніше і економніше ставиться до своїх потреб споживача. Цікавий факт, що коли я почала опитувати місцевих знам’янчан, знайшлись ті, котрі, як і моя знайома-киянка давно змінили своє ставлення до сортування сміття та споживання різних товарів у бік раціонального використання та переробки на вторинну сировину.

Європейський рівень сміттєпереробки: як естонські активісти запровадили всесвітній День корисних справ

Європейський досвід Естонії - приклад того, як від стартової внутрішньої позиції людей почалися зміни в усій країні.

Все починалось з одноденної акції прибирання 3 травня 2008 року, і переросло у екологічний рух всієї країни. Цього дня понад 50 тис. осіб і сотні організацій зібрали понад 10 тис. тонн сміття. У наступні роки ініціатива поширилася ще на декілька країн Західної та Східної Європи, а також Індію. За участі 4% всіх естонців відбулося перше прибирання, яке стало традиційним у щорічному календарі як День корисних справ, який став всесвітнім вже з 2012-го року. Люди об’єднались і закріпили своєю громадянською позицією прагення мати чисту країну Естонію. Нині державна влада стала основним партнером зі збирання сміття, вся велика команда отримала єдиний слоган: «Ми проти сміттєвої сліпоти!».

«На першій зустрічі моя подруга записала в блокноті: «Для протоколу: ми очистимо всю Естонію третього травня». Побачивши це, я подумав: нічого собі, тепер все офіційно. Хоча насправді це був абсурд: у нас не було нічого, щоб наблизитися до мети», — пригадує бізнесмен, естонський підприємець, захисник природи, спортсмен Райнер Нилвак.

На першому етапі він і його команда почали формувати список людей, які б могли бути корисні в боротьбі зі сміттям. У список потрапляли прізвища друзів, приятелів, знайомих. Кожній людині Райнер дзвонив особисто і питав, чи настільки він божевільний, щоб приєднатися до екологічної акції. Команда поповнилася ще на 20 осіб. Всі вони, крім одного, дійшли до кінця.

Райнер мав рацію. У відповідь на його ентузіазм люди почали жертвувати чимось самі. Заради участі у збиранні одна жінка відмовилася від подарунка на своїй основній роботі — двотижневої подорожі на тропічний острів. Шістсот п'ятдесят волонтерів по всій Естонії на чолі з Райнером працювали безкоштовно.

Але найбільше гарував сам Нилвак: за підготовкою він проводив по 12 годин на день протягом семи місяців.

«Ми йшли до найкращих адвокатів і говорили: нам здається, ми зможемо очистити країну від сміття, якщо ви надасте нам цінних працівників. Отримуючи згоду, відправлялися до журналістів і пропонували їм зробити сюжети про цю подію. У якийсь момент у мене було по п'ять зустрічей в день — і під час розмови з людьми я ще встигав думати про своє. Щосуботи ми зустрічалися і розробляли карту смітників. Наш загальний чат в «Скайпі» безперервно працював сім місяців, - розповідає Райнер Нилвак.

На сьогодні глобальна мережа Let's Do It! — це об'єднання волонтерів у різних країнах світу, захоплених ідеєю очистити місця навколо них від сміття. У списку зараз більше ста країн, і деякі з них показують результати, набагато кращі, ніж в Естонії. Живий приклад — Словенія. Там живе майже 2 млн осіб. На акцію прийшли 240 тисяч, це 13 % населення.

Let’s do it, Ukraine (https://letsdoitukraine.org/) – це рух, який реалізує міжнародні, всеукраїнські та регіональні проекти. Діє у 24 областях України. За 6 років існування організація об’єднала понад 2,5 млн учасників екопроєктів, є частиною міжнародного руху «Let’s Do It World», який об’єднав вже 180 країн та понад 30 млн учасників для того, щоб піклуватися про екологію та чистоту нашої планети; у третю суботу вересня разом виходять на наймасштабніше прибирання World Cleanup Day.

На сьогодні у команду Всеукраїнського молодіжного руху “Let’s do it Ukraine” в м. Кропивницькому та Кіровоградській області шукаються активні та ініціативні лідери для розвитку Еко руху, проектної діяльності та координації проектів організації.
Цього року разом планується реалізація таких проектів:

Цифрове прибирання

Всеукраїнський форум взаємодії та розвитку

Проект “Чисті пляжі разом!”

Лідерська академія

Всесвітній день прибирання “World Cleanup Day”

Всі бажаючі можуть доєднатись до “Let’s do it Ukraine” в м. Кропивницькому та Кіровоградській області -https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdEymYwxdyNytvz9psstOgqGEScgK_pwU6NrWC4vO8HcQaJCA/viewform

Естонський досвід показує, що позицію звинувачення всіх у тому, що люди смітять, є програшною, натомість об’єднання різних сфер, груп населення навколо ідеї «не смітити» має успіх. Так само вважає і директорка департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства захисту довкілля Олена Колтик, зустріч з якою мали регіональні журналісти з Кіровоградщини.

Щоб люди почали менше смітити, треба мати спільні для всіх правила поведінки у системі суспільства, а вже прибирання і інші ініціативи мають слугувати допоміжним фактором, який допомагає контролювати і змушувати всіх працювати у цій системі. В Україні зараз є лише 1 сміттєпереробний завод у м. Києві, який має стару технологію ще радянських часів, - зауважує Олена Колтик.

Треба починати із законів!

У 1998 році в останнє переглядались правила поводження з відходами в Україні. Зараз країна має ряд директив з Євросоюзом, які зобов’язують Україну переглянути законодавство щодо поводження з відходами. На сьогодні у Верховній Раді зареєстрований законопроект про управління відходами Проект Закону про управління відходами.

В Україні офіційно обліковується більше 6 тис. сміттєзвалищ, а ще від маленьких до великих сміттєзвалищ до 33 тисяч.

Основні принципи змін у питаннях поводження з відходами

Забруднювач платить

Забруднювачем є кожен з нас, а наше ставлення до сміття має стати відповідальним.

Відповідальність виробника

Виробники повинні відповідати за повен цикл продукту, який вони використовують, - переконує Олена Колтик.

У травні 2019 року Уряд схвалив з подальшим урахуванням технічних пропозицій щодо відповідності праву ЄС розроблений Мінприроди рамковий законопроект «Про управління відходами». Цей документ стане правовою основою для реалізації на практиці положень Національної стратегії управління відходами до 2030 року, яку було ухвалено у листопаді 2017 року.

Законопроект передбачає запровадження ієрархії управління відходами та розширеної відповідальності виробника, системи довгострокового планування управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях, впровадження інформаційної системи управління відходами та Національного переліку відходів, а також має сприяти залученню інвестицій у цю сферу, створенню сучасної інфраструктури, а також зменшенню кількості об’єктів управління відходами, що не відповідають вимогам законодавства.

Захоронювати відходи - це точка неповернення, яка веде до створення країни відходів, - зауважує директорка департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства захисту довкілля Олена Колтик.

Чому в країні немає заводів з переробки сміття?

Відповідь дуже проста - інвесторам не вистачає гарантій на законодавчому рівні, тобто правил поводження з відходами, відповідальності будь-якого виробника, немає чіткого уявлення у громадах щодо сталого об’єму відходів і їх постачання на заводи та присутні маніпуляції та зловживань на ринку відходів.

Запровадження інформаційної системи поводження з відходами

Необхідне виникнення чіткого ланцюжка залежностей: об’єкт з відходами – реєстрація в електронній системі поводження з відходвами – передавання іншому субєкту, який сміття переробляє (захоронює).

Це надасть прозорості поводження з відходами і позбавить відкритих маніпуляцій, - переконує Олена Колтик. – Існуватимуть і регіональні плани поводження з відходами, які будуть визначати потребу поводження зі сміттям, що віддати на переробку, де дівати залишки та як організувати ці процеси.

Інші правові документи, які регуляторно вплинуть на ситуацію поводження з відходами

Проект Закону про батареї і акумулятори

Про забезпечення прозорості у видобувних галузях- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2545-19#Text

ЗАКОН УКРАЇНИ Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України - http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JI00504W.html

Зазвичай у цій частині пишуться висновки. А фактично висновків у м. Знам’янка робити ні з чого: сміттєзвалище за містом роками напровнюється і збільшується у масштабах, іноді навіть горить, сортування пластику у окремі контейнери біля баків зі звичним сміттям розпочато, втім не набуло ні масової підтримки, ні належних об'ємів... Екологічні рухи на рівні громадських активістів та дітей у школах міста показують, що у частини населення є екологічна культура і прагнення до дбалого поводження з відходами, але це тільки просвітництво, яке завжди бажане і навіть обов'язкове. Тож, поки що ми можемо говорити про переміщення сміття з точки А до точки Б і думати, і думати як до проблеми захоронення сміття почати ставитись більш передбачливо.

Оксана Войчишина

Матеріал підготовлений у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства