Відчуття непотрібності. Страх повернення з міграції для українців

22.07.2024

Напад росії змусив багатьох українців покинути свої домівки і виїхати за кордон у пошуках безпеки для себе і своїх сімей. За даними УВКБ ООН, станом на червень 2024 року 6,5 мільйонів українців стали біженцями, з них майже 90% живуть у Європі. Польща прийняла найбільше українців після повномасштабного вторгнення: за період з 24 лютого 2022 по 19 січня 2024 року зафіксовано 18,61 млн перетинів кордону з України до Польщі. Частина українських біженців поїхали далі, в інші країни, хтось повернувся додому, а майже мільйон залишився жити у Польщі.

Віддалення від рідної домівки спричиняє особливі психологічні стани, такі як: відчуття нікчемності або непотрібності та страху за майбутнє, що супроводжується постійною тривогою.

Відчуття нікчемності - це стан, коли людина почуває себе менш цінною або неповноцінною, щось на кшталт “я не гідна(ий)”. Це почуття може бути тимчасовим або хронічним і впливати на різні аспекти життя, воно йде паралельно з людиною все життя, і тільки гострі, емоційні ситуації: травми, військові дії, втрати близьких - активують цю “бомбу уповільненої дії”.

Розглянемо основні причини цього стану та способи його подолання.

Причини відчуття нікчемності

Низька самооцінка.
Люди, які мають низьку самооцінку, частіше відчувають себе нікчемними. Це може бути результатом негативного досвіду в минулому, наприклад, булінгу або критики.
Нереалістичні очікування.
Часто ми ставимо перед собою занадто високі стандарти або порівнюємо себе з іншими, що призводить до відчуття невідповідності та нікчемності.
Соціальний тиск.
Суспільство, засоби масової інформації та соціальні мережі часто формують ідеалізовані образи успіху та щастя, що може викликати у людей відчуття невідповідності цим стандартам.
Травматичні події.
Пережиті травми, такі як: насилля, втрати або значні життєві труднощі, залишають глибокий емоційний відбиток і впливають на самооцінку.
Ментальне здоров'я.
Депресія, тривога та інші психологічні розлади сприяють виникненню відчуття нікчемності.

Шляхи подолання цієї проблеми.

Самоприйняття.
Важливо навчитися приймати себе такими, якими ви є. Це включає розуміння своїх сильних і слабких сторін та їх усвідомлення.
Робота над самооцінкою.
Працюйте над підвищенням самооцінки. Ставте перед собою досяжні цілі, “святкуйте” свої досягнення та нагадуйте собі про свої успіхи.
Здорові стосунки.
Оточення людей, яке підтримує та цінує вас, значно впливає на самопочуття. Прагніть до створення та підтримки здорових стосунків.
Робота з професіоналом.
Консультації з психологом або психотерапевтом можуть бути дуже корисними. Вони допомагають зрозуміти “корені” ваших почуттів та знайти способи їх подолання цих проблем.
Фізична активність
Регулярна фізична активність позитивно впливає на ментальне здоров'я. Вона допомагає зменшити рівень стресу, підвищити настрій та покращити самооцінку.
Медитація та релаксація
Техніки медитації, йоги та інших форм релаксації допомагають знизити рівень тривожності та підвищити самосвідомість.
Управління думками.

Навчіться розпізнавати та змінювати негативні думки. Це може включати: ведення щоденника, практикування позитивних афірмацій та розмови з собою у підтримуючому тоні.

Відчуття нікчемності - це складний емоційний стан, який може мати різні причини. І багато українців за кордоном відчувають і страждають від цього.
Війна в Україні створила безліч викликів для українців, які перебувають за кордоном. Окрім неповноцінності, одним із найгостріших питань - є страх повернення додому.

Центри для українських біженців у Європі проводять опитування, щодо подальших планів українців. Люди найчастіше відповідають, що планувати заздалегідь для них стало неможливим. Тим часом деякі українські дослідження показали, що майже 50% українських біженців готові повернутися додому. Але, чому у них такий страх і відчуття непотрібності?

Причини страху повернення додому під час війни

Небезпека

Фізична.
Загроза життю та здоров'ю, через військові дії, обстріли - є головною причиною страху повернення.
Мінна небезпека.
Величезні території залишаються замінованими, що створює додаткову загрозу для мирного населення.

Економічна нестабільність

Відсутність роботи
Багато підприємств зупинили свою діяльність або скоротили штат, що робить пошук роботи надзвичайно складним.
Зниження доходів
Інфляція та економічний спад знижують реальні доходи населення.

Соціальна та психологічна нестабільність

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
Війна викликає серйозні психологічні травми, які ускладнюють адаптацію після повернення.
Соціальна дезінтеграція
Втрата звичних соціальних зв'язків і підтримки.

Що таке страх майбутнього?

Страх невизначеності пронизує багато сфер людини, таких як: стосунки, здоров’я, діяльність, самореалізацію тощо.

Зараз багато людей відчувають психологічний тиск і запитують: «Що буде далі?». У нинішніх умовах тривога перед невідомим здається цілком природною. Але ми не можемо відкидати негативних змін у самопочутті та поведінці людей, які актуалізувались у зв’язку із повномасштабним вторгненням. До речі, за даними Міжнародної організації з міграції у 2023 році вигорання та страх майбутнього мали близько 10% українців, а 15% - мали страх за майбутнє дітей.

Ознаки страху майбутнього:

- емоційна байдужість,
- відсутність мети,
- небажання брати на себе ініціативу,
- втома від рутини,
- пасивність,
- зацикленість на минулих досягненнях,
- уникання вибору,
- незадоволення власним становищем (кар’єрою, стосунками, фінансами),
- невпевненість у власних силах.

Якщо ви відчуваєте ці симптоми, то цілком ймовірно, що у вас виник страх майбутнього, і ви можете втратити контроль над власним життям.

Ці симптоми можуть також сигналізувати про наявність емоційного вигорання, депресії тощо. Стан потребує професійної діагностики.

Як допомогти собі?

Не звинувачуйте себе, дозволяйте собі проявляти емоції. Хочеться плакати після перегляду новин? Не стримуйтесь. Але разом з тим займіться інформаційною гігієною – не читайте все підряд, залиште тільки ті ресурси, яким справді довіряєте.

Намагайтесь облаштувати комфортне середовище тут і зараз. Це стане для вас точкою опори для акумуляції ваших внутрішніх ресурсів. Що ви зараз робите? Зосередьте свої думки на цьому, а не на тому, що могло б бути або що потім буде.

Зазирніть у себе та проаналізуйте свій теперішній стан. Відчуйте, що з вашого погляду ви можете змінити або покращити тут і зараз. Можливо, вам не вистачає відпочинку або навпаки - фізичної активності.

Намагайтесь позитивно ставитись до себе та дослухатися саме до своїх почуттів та бажань. Адже тільки ви знаєте, що саме вам потрібно. Відчуваєте, що не можете зібрати себе купи та не хочете нічого робити? Можливо, це привід взяти нарешті вихідний і відпочити, а не влаштовувати собі самопокарання за «лінощі».

Контролюйте лише ті аспекти, на які можете вплинути. Наприклад, непередбачувані відключення світла ми можемо тільки прийняти, злість або роздратованість аж ніяк не допоможе повернути електроенергію в будинок. Натомість ви можете спрямувати ресурс на те, щоб якісно підготуватись до блекаутів.

Якщо ви не можете впоратися з власними емоціями – це абсолютно нормально. Не звинувачуйте себе за це, натомість зверніться до психолога за кваліфікованою допомогою.

Страх повернення в Україну під час війни є зрозумілим і обґрунтованим, але він викликає серйозні демографічні, економічні та психологічні проблеми. Для подолання цього страху необхідні комплексні заходи: з боку уряду, суспільства та міжнародної спільноти. Забезпечення безпеки, економічна підтримка, соціальні та психологічні програми, а також міжнародна допомога можуть допомогти українцям успішно повернутися на Батьківщину і сприяти відновленню країни.

Анна Бордюг психологиня
психотерапевтка в транзакційному аналізі та інтегративній психотерапії з фокусом на стосунки.
Instagram mentalpsy.anna
tiktok.com/@mentalpsy.ua

Також читайте:

ВПЛИВ КУЛЬТУРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ НА ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ПОВЕДІНКУ

ПСИХОЛОГІЯ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ: ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ПОРУШЕНЬ